Меню сайта

Категории каталога

Мои статьи [165]
Новости стран СНГ [544]
Информация из стран СНГ
Планета [286]
международная информация
Литература [7]
творчество.стихи.проза

Наш опрос

Довольны ли Вы информированием о жизни стран СНГ?
Всего ответов: 44

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

«Життя людини не перейде в тлінь»
Розвиток музейної справи в Україні за останнє десятиліття просувається не поганими темпами, що є позитивною тенденцією у справі збереження історичної та культурної спадщини. У таких закладах можна відчути дух тієї чи іншої епохи, торкнутися минулого, дізнатися про своє коріння, осмислити віхи становлення народу тощо.

Кожну націю звеличує її культура. Самобутні твори рук і людського мислення відіграють ключову роль у прогресі цивілізації. Вагомий внесок у цій справі відіграє мистецтво. Зважаючи на це, відомий вч ений Іван Васильович Хланта захопився ідеєю створення Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва. Зібравши понад три тисячі експонатів, вчений домовився з директором середньої школи у рідному селі Копашнево Хустського району Закарпаття про виділення приміщення для такого закладу. Районне управління освіти посприяло з меблями, а колектив навчального закладу Копашнева на чолі з директором Петром Прилипком взялися допомагати Івану Хланті в обладнанні музею. Завдяки наполегливій праці вченого у 2005 році відбулося відкриття Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва. Хоча фольклор та література і є мистецтвом, все ж Іван Хланта вирішив у назві музею виокремити згадані вище два напрямки. Річ у тім, що науковець усе свідоме життя займається фольклором, а також досліджує літературний процес Закарпаття. Він виявив ряд талановитих оповідачів, твори яких друкував у пресі і окремих збірниках, а також дослідив і видав праці про життєвий і творчий шлях кількох десятків письменників краю. Результати плідної роботи доктора мистецтвознавства Івана Хланти – 79 книг, які побачили світ і користуються великою популярністю серед громадськості. Його фундаментальними працями є такі солідні видання як «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Покаянні та похоронні пісні», «Співайте Богові нашому, співайте», «Ой, видно село», «Казки Карпат» тощо. Усі вони зберігаються у Крайовому музеї літератури, фольклору та мистецтва. Зараз Іван Хланта працює над ювілейною вісімдесятою книгою про українців Румунії, серед яких чимало творчих особистостей, а їх родинне коріння тягнеться із Закарпаття.

У музеї експонуються книги таких відомих закарпатців, як Юлія Боршош-Кум’ятського, Василя Гренджі-Донського, Федора Потушняка, Івана Ірлявського, Федора Зубанича, Андрія Патрус-Карпатського, Андрія Дурунди, Олекси Мишанича, Михайла Рошка, Володимира Фединишинця та багатьох інших.
Творчості письменника Івана Чендея, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка присвячена окрема експозиція, де можна детально ознайомитися з життєвим і творчим шляхом видатного земляка, який писав прекрасну прозу. Його твори «Іван», «Птахи полишають гнізда», «Житіє Антона Кукурічки», «Далеке плавання», «Скрип колиски» та інші стали яскравим явищем української літератури. Крім того, Іван Чендей у співавторстві з режисером Сергієм Параджановим написав сценарій до фільму «Тіні забутих предків», що посів визначне місце в історії українського кіно.Книги іншого нашого земляка Петра Скунця прославили українську поезію. Талановитий поет, ставши у 19 років наймолодшим у СРСР членом Спілки письменників, своїми творами зарекомендував себе митцем чуйним до суспільних обставин, а відтак постав совістю народу. Його поезія стала загальновизнаною, а збірка «Один» найповніше відобразила творчість непересічного майстра слова, який так переконливо вселив до наших сердець віру і оптимізм:

Життя людини не перейде в тлінь.
Ще Богосин нас визволить від Звіра.
І прийде Він. І буде так...
Амінь.

У музеї також можна ознайомитися з біографією і творчістю всіх письменників Закарпаття. Найбільше їх родом з Мукачівщини, Іршавщини, Хустщини. Кожному району приділено окремі стелажі. Одразу помітна рука науковця, який звик до систематизації. Про це також свідчать чисельні теки, у яких міститься чимало матеріалів про творчих людей краю. Така папка є персонально про кожного письменника Закарпаття і містить стільки інформації, що можна би підготувати не одну дисертацію з літературознавства.

У музеї зберігаються прекрасні картини художників краю, серед яких портрет Івана Хланти роботи Василя Петрецького. Полотнами можна любуватися годинами, вникаючи у кожну деталь і пізнаючи політ фантазії того чи іншого митця. Переконуєшся, що на Закарпатті живуть воістину талановиті люди. До речі, незабаром Крайовий музей літератури, фольклору і мистецтва розшириться. Директор середньої школи у Копашневі Петро Прилипко та завуч Ольга Драгуська з розумінням поставилися до пропозиції Івана Хланти виділити ще одну простору кімнату для галереї. Чимало картин зібрав науковець тож для них просто необхідне окреме приміщення. Тим паче, що з жодної фольклорної експедиції Іван Васильович не повертається з пустими руками, щораз привозить у Копашнево нові експонати. Тож поповнюється музей, приваблюючи до себе відвідувачів, серед яких відомі в Україні люди.

Категория: Мои статьи | Добавил: Бабічин1 (25.12.2009) | Автор: Юрій Бабічин
Просмотров: 842 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 1
1 Roshko  
0
Добра стаття!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]