Життя було б прекрасним, якби не пошуки адреналіну в розвагах. А такі серед них, як наркотики, алкоголь і паління, хоч  дають щось схоже на тимчасове задоволення, зате розраховуватися  доводиться  звиканням і залежністю. Спочатку  „важко” відмовитись, а потім неможливо позбавитися. У молодому  віці  великий приплив енергії штовхає до подвигів, хочеться все спробувати. Але не кожен відрізняє справді подвиг од свого антиподу – натиску зла. А тут так багато всього непізнаного! Ще й  за „модою” потрібно встигати, щоб не пасти задніх. „А то вулична ватага не прийме,  і що-бути за бортом?” Насправді за бортом залишаєшся, коли перестаєш жити нормальним життям. Коли в тебе в голові одне: де роздобути чергову дозу або цигарку? Молоді люди, не кажучи вже про зовсім  дітлахів не розуміють, якої шкоди завдає сама думка: спробувати „заборонений плід”. Як кажуть: за компанію...

   

тобі самотньо. А можливо, їх ніколи й не було? Справжніх?

    І тут усе життя постає у думці за одну мить: ти не жив, а просто існував. Тепер твої „друзі” – лише сигарети чи шприц чи чарка. Ти свій вибір зробив. Отією першою думкою й дією (спробую!) почав спалювати за собою мости...

      Подивіться на ці слова. Вони лише слова, але які прекрасні! І саме та людина, що не відмовилася од цієї перспективи в дитинстві і юності, може цього всього досягти. А як прекрасно відчувати, диплом – це твої знання, побудований будинок – це також вершина, якої ти прагнув. А дружина з твоїм і її дитятком на руках – це щастя, яке не створиш штучно. Бо штучних фарб не існує, щоб так барвисто наповнили життя. І лише твереза, не запаморочена  голова дає змогу зрозуміти й відчути, що ти – невід’ємна  частина Всесвіту. Без тебе він буде неповноцінним. Від тебе залежить, чи ти будеш просто людиною і житимеш, як сумління дозволяє. Чи – „крутим” і  робити все, що заманеться, а потім стати непотребом, який сам же й викинув на смітник. За лічені миті оманливого задоволення можна втратити найдорожчий, з усіх земних, скарб: життя.

      Нині наймодніша мода – бути здоровим. Усе інше – питання часу. Шануйся! Ніколи не соромся бути самим собою. „Білих ворон” не існує. Зате існують помилки, які виправити неможливо. Збережеш здоров’я змалку –„на старість зірвеш найкращі квіти на клумбі прожитого життя”. Як сказав Марціал: ”Уміти насолоджуватися прожитим життям –  означає жити двічі”.

     Зупинись на хвилинку і запитай себе: „А куди я іду? Як іду і яка моя кінцева мета?” Варто тільки замислитись над сенсом того, що ти робиш, –  і вже можеш розставити всі крапки над ”і”. Є нагода зробити це сьогодні. Спробуй!