Мои статьи [165] |
Новости стран СНГ
[544]
Информация из стран СНГ
|
Планета
[286]
международная информация
|
Литература
[7]
творчество.стихи.проза
|
Главная » Статьи » Мои статьи |
Не байдужі до Мазепи У Дніпропетровську презентовано всеукраїнський культурний проект Громадського руху "Не будь байдужим!" - "Мазепа. Made in Ukraine", який передбачає низку мистецьких і просвітницьких заходів, покликаних відкрити новий погляд на видатного українця й реалізується за сприяння інформаційних партнерів - журналів "Український тиждень" та "Однокласник". Мазепіану від "небайдужих" вже підтримали Олег Скрипка, Фагот (гурт "ТНМК"), "Гайдамаки", інші українські зірки шоу-бізнесу, спорту (зокрема, Василь Верастюк), а також відомі журналісти (Ігор Пелих, Юрій Макаров), знані науковці й митці. Акція реалізовуватиметься в 41 місті обласного та районного значення протягом вересня 2008 - липня 2009 років.
В рамках проекту в понад 2 тисячах загальноосвітніх шкіл міст і містечок, задіяних у Мазепіані, волонтерами руху розповсюджуватиметься книга Ольги Ковалевської "Іван Мазепа у запитаннях та відповідях", а серед учнів 8-11 (12-х) класів проводитиметься конкурс творів на тему "Хто для мене Іван Мазепа?". Ідея цього конкурсу, в якому можуть взяти участь всі бажаючі школярі, що цікавляться історією України, підтримана й схвалена міністерством освіти України.
Під час презентації історик і журналіст Сергій Пархоменко-Багряний, редактор відділу "Краіна і подорожі" журналу "Український тиджень" Ігор Кручик та координатор Громадського руху "Не будь байдужим!" в Дніпропетровську Надія Кууск серед іншого відзначили, що Іван Мазепа є тією особистістю, яка конче потребує неупередженого погляду на свою діяльність і спадщину. Український гетьман визначний не лише тим, що наважився на одну з найризикованіших визвольних акцій в історії України, а й тим, що проявив себе постаттю європейських масштабів - як політик, дипломат, поет і військовий; як один з найпомітніших євроінтеграторів в історії нашої країни.
Втім, як зазначили промовці, великою проблемою є не тільки малообізнаність суспільства в історії України, а й, часто-густо, небажання її знати, зазирати правді у вічі. Одже Громадський рух пропонує відмовитись від ідеологічних штампів й упередженості і натомість - визначити своє ставлення до конкретної історичної персони на основі об'єктивних історичних знань.
- Низка поважних дат, таких як трьохсотліття з часів укладення українсько-шведського військового союзу, Батуринська трагедія, Полтавська битва, вкотре спонукають замислитись над життям й діяльністю цього політика, дипломата, розбудовника держави, - говорить Сергій Пархоменко-Багряний. - Проте фішка нашої акції в тім, що ми - громадська організація - хочемо презентувати Мазепу не тільки як державного діча, але й звичайну людину. Адже попри надмірно пафосно-патетичні підходи в оцінці цієї персоналії наших "ура"-патріотів, чи навпаки - обвинувачення Мазепи в зраді з боку представників антиукраїнськи налаштованих сил, ми закликаємо до зваженого підходу у поглядах на особистість гетьмана, який, можна сказати, був доволі епатажним діячем своєї епохи. Якщо говорити сучасною мовою, то Мазепу можна схарактеризувати "героєм світських хронік", "героєм-коханцем", про якого складали легенди, вірші, поеми, присвячували музичні твори.
Аргументи на користь позитивного
образу Мазепи є документально підтвердженими й науково виваженими.
Незважаючи на тривалі наукові баталії та дискусії навколо місця і ролі
Івана Мазепи в історії, більшість науковців й дослідників переконані у
тому, що Гетьман, безумовно, був видатною й яскравою постаттю свого
часу, яка заслуговує на повагу та гідне місце серед національних
героїв. Зокрема визначають дуже високу освіченість й різнобічну
обдарованість гетьмана, який володів окрім української, російською,
польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії,
історії, музиці й поезії, сам писав вірші, в яких найсильнішими були
патріотичні мотиви, уболівання за долю України, а ще він досконало грав
на бандурі, гарно танцював.
- Оцінка робіт учнів у
запроваджуваному нашою громадською організацією конкурсі серед
старшокласників здійснюватиметься у Києві комісією, що складається з
відомих в Україні істориків та культурологів, - інформує координатор
Громадського руху "Не будь байдужим!" в Дніпропетровську Надія Кууск.
- Я очікував таке запитання, тому
хочу сказати наступне, - відповідає Сергій Пархоменко-Багряний. - Ви
кажете, що ми "нав'язуємо". Та ніхто цю книжку нікому не нав'язує,
оскільки її розповсюджуватимуть всього по п'ять примірників на школу -
і все. Дитина зможе її прочитати тільки, якщо сама схоче. Якщо такого
бажання не буде, то ніхто їй не буде нічого нав'язувати. Ми лишень
маємо право повідомити про те, що така книжка є. Якщо ж у дитини буде
своя особиста думка, абсолютно відмінна від викладеного в книжках
Ковалевської - то будь ласка. В будь-якому разі це добре, коли є різні
джерела і в даному випадку така книжка якраз відіграє свою роль. Ми
ніяким чином не заборонимо дитині користуватися якимись іншими
джерелами. Якщо хтось вважатиме, що Мазепа був зрадником, то нехай
напише про це і підкріпить відповідними аргументами. А щодо
клятвовідступництва, то скажіть будь-ласка, де записано, що за
політичну "зраду", за відмову саме від, наголошую, політичної присяги,
адже Мазепа не клявся на крові, на Біблії, принаймні, немає такого
зафіксованого факту, що він клявся на Біблії...
Но независимой державой
- Ну и что с того? Пушкин же говорил это от имени предателя Мазепы, представляя определенный литературный образ!..- закидають "мазепоненависники".
- Моя мама - шкільний вчитель... і
Мазепа подається не з точки зору зрадник він чи ні, - бере участь в
дискусії Надія Куукс. - І взагалі кожен історик має мислити об'єктивно,
а не суб'єктивно і вимальовувати героя чи антигероя. І ще нагадую, що в
конкурсі братимуть участь учні з 8-го по 12 класи, а козацтво
починається викладатися з восьмого і школярам буде відомо про постать
Мазепи.
- Можна еще вопрос задать, а то до
вас не докричишься! - знову бере слово Вадим Рижков. - А вы сами
внимательно ли читали эту книгу, которую предлагаете? Я по образованию
историк и вот открыл ее, пролистал: что ни положение, то очень спорное,
если не сказать ошибочное.
- Ха-ха! С вами невозможно
разговаривать! - бурхливо реагує Рижков. - Вам вопрос задаешь - а вы
сразу крик поднимаете и не только вы, но и сидящие тут, рядом.
Непонятно!.. Возьмите тогда Костомарова, почитайте! Монография так и
называется - "Мазепа", там все подробно написано! ***
Іван Мазепа - державий діяч і
політик найвищого гатунку, найвправніший дипломат тодішньої європи,
полководець і поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні
мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість
поєднувалася в ньому з високою освіченістю. З дитинства, окрім їзди
верхи та мистецтва володіти шаблею, він опановував різні науки. Потім
навчався в Києво-Могилянській колегії (яку пізніше, за часів свого
гетьманства, перетворив на академію європейського рівня). Після
закінчення колегії Іван Мазепа продовжив свою освіту в Західній Європі
(Голландія, Франція, Німеччина, Італія), де він не лише досконало
вивчив основи фортефікації та гарматну справу, а й розширив власний
світолгляд, набув досвіду політичної гри та збагатився духовно.
І. Мазепа - державний діяч Іван Мазепа найдовше (!) з усіх гетьманів - понад 20 років тримав гетьманську булаву. За цей час йому чимало вдалось зробити для України. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовано в "Коломацьких статтях", гетьман мав численні зв'язки з монархічними Дворами Європи. З метоб оборони південних кордонів гетьман побудував фортеці на півдні України - Новобогородицьку та Новосергієвську. Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями. У той же час гетьман захищав інтереси простих козаків та селян. Мазепа всякими способами сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву й торгівлі. Наприкінці свого гетьманування він висунув ідею створення антимосковської коаліції та намагався втілити її в життя. Це був епохальний план, гідний великого політика, дипломата й державного діяча, метою якого було створення перешкоди на шляху просування російського імперіалізму. Але найголовніше, це те, що саме Мазепа підняв ідею самостійної незалежної Української держави на височінь загальнонаціональної історичної мети. (З промови Мазепи до козаків перед Полтавською битвою: "Браття, настав наш час. Покористуймося цією нагодою. Віддячимо москалям за їх насильство над нами, за всі нелюдські муки й неправду, що вчинено нам! Прийшов час скинути ненависне ярмо і нашу Україну зробити вільною самостійною державою!" та "Дякую вам, запорожці, що вірите, мені. Я пристав до шведів не задля користі для себе, а з любові до рідної країни. Не можемо ж забути про честь і славу нашу та склавши руки кинути наш край на волю гнобителя!"). Мазепа - меценат
Після Б. Хмельницького в Україні
запанував безлад та занепад, який недарма отримав назву періоду
"Руїни". Україна в цей час (1657-1687) переживала страшні часи: турки,
татари, поляки і московити чинили напади на її землі. Літописець тих
часів Самійло Величко так змальовував цей край: "Багато міст і замків
опустілих зруйнованих... Поля спустошені, ліси озера та очерети вкриває
мох... На всіх дорогах біліють купи висушених людських черепів...".
Багаті і родючі землі України стали пусткою. В середовищі української
політичної еліти не було єдності: частина козацької старшини вперто
орієнтувалася в своїх діях на Москву, друга - на Стамбул, третя - на
Варшаву. Саме в цей час гетьманом України було обрано Мазепу, який
стабілізував політичну ситуацію в країні, відродив її економіку,
культуру та духовну сферу. Перш за все він зберіг за Києвом статус
духовного та культурно-освітнього центру України. Усвідомлюючи значення
освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними
закладами. Він взяв під свою особливу опіку Києво-Могилянську колегію,
піднявши її статус до рівня європейського університету та побудувавши
для неї нове триповерхове приміщення. Чернігівський коегіум завдяки
зусиллям гетьмана теж одержав нове приміщення та нові видання для
бібліотеки, а міста Харків та Новгород-Сіверський збагатилися новими
навчальними закладами. В той же самий час за підтримки Мазепи чимало
молодих представників козацькоїстаршини дістали можливість продовжити
своє навчання за кордоном. Мазепа доклав багато зусиль і коштів (в тому
числі власних) на відбудову храмів та церков, будівництво та оздоблення
навчальних закладів, відкриття друкарень. Гетьман відбудував монастир
Києво-Печерської лаври, обвівши його монументальним муром та
побудувавши церкву Всіх святих над Економічною брамою. Коштом Мазепи
було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних
споруд, найвідомишими з яких були будівлі в таких монастирях, як
Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський,
Михайлівський Золотоверхий, Чернігівський Троїцько-Іллінський,
Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батуринський Крупницький,
Глухівський Вознесенський, Домницький, Макошинський; кафедральні собори
в Києві, Переяславі та Чернігові. Резиденція гетьмана - місто Батурин
було укріплене та розбудоване; навколо нього з'явилося чимало маєтків
представників козацької старшини, що стали окрасою околиць гетманської
столиці. Зрада, якої не було!
Численні свідчення про свавілля
московських військ на території України та використання Петром І
козацьких загонів для будівництва міст та фортець на півночі Московії в
кожного мислячого українця розвіюють будь-які сумніви щодо
патріотичності вчинку Мазепи. А для відвертих буквоїдів можна нагадати
трохи історії. Загальновдомою є відповідь Петра І на прохання Мазепи
хоча б 10 тисяч війська для захисту на випадок якщо Карл XІІ піде на
Україну. Цар тоді відповів, що не може дати й десяти чоловік. Це не
лише образило гетьмана, але й дало йому формальну підставу вважати таку
відповідь порушенням зобов'язань протектора, яким був московський цар
стосовно України щодо свого васала (тобто гетьмана) і фактично
розв'язало останньому руки. Отже, порушивши зобов'язання боронити
Україну від ворогів, що являло собою основу угоди 1654 р. між
Московським царстовм та Козацькою державою, Петро І власноруч позбавив
Українського гетьмана зобов'язань зберігати вірність цареві. З цього
погляду дії Мазепи були законними та правомірними. Взагалі, так звана
"Мазепина зрада" - це не що інше, як "найвища точка конфлікту, що виріс
із спроб провідника місцевої, національної еліти... боронити традиційні
права та привілеї його країни перед абсолютистськими й
імперіалістичними планами та політикою чужеземного монарха" (історик
Орест Субтельний). Популярність постаті Мазепи у світі
Популярність мазепи в європейській
літературі, музиці, театрі та живопису, ще й досі залишається таємницею
для всіх, хто цікавиться цією постаттю в українській історії. Недарма
відомі європейці Вольтер, Францішек Госецький, Анрі Констана, Д'орвіль,
Геріх Бертуха, Байрон, Гюго, Словацький, американець Джон Говард Пейн
та багато інших митців присвятили Мазепі свої твори, які згодом
започаткували світову мазепіану. Протягом 19 століття численні опери,
музичні симфонії, етюди, романи, повісті, поеми, художні полотна
буквально заполонили літературно-мистецький простір Європи, створивши з
Мазепи ідеал романтичного героя. Популярність романтичного образу
Мазепи була настільки великою, що й росіяни зацікавились ним. На жаль,
незважаючи на своє захоплення героєм, вони так і не змогли змиритися з
його вибором. Йому навіть в оперному творі відмовляли розмовляти рідною
мовою. Відомим є факт, що у Києві музикант і композитор Селецький,
знайомий з Лістом, Мендельсоном і Меєрбером, на пропозицію Варвари
Рєпніної хотів створити оперу "Мазепа", лібрето до якої мав написати
Шевченко. Але при зустрічі з поетом Селецький наполіг, щоб лібрето було
російською мовою. Шевченко не погодився на це, й опера так і залишилася
мрією.
Україна після Мазепи Поразка повстання за незалежність під проводом Мазепи за всіх своїх негативів для подальшої долі України та її державності, мала й позитивні наслідки. Натиск московського абсолютизму на давні права та вольності українців було дещо послаблено, внаслідок чого певна автономія України зберігалася ще до кінця 18 ст. В цей же час було закладено основи Мазепинського руху, який у подальшому, майже до кінця 90-х років 20 століття підтримував українців в їхньому прагненні здобути незалежність своєї держави. Тому можна сказати, що останній вчинок гетьмана Мазепи історія виправдала. Історична місія Мазепи для України Отже, якщо запорізьке козацтво сформувало душу українського народу, а Хмельниччина надихнула його на державність, то Мазепа підняв на високий рівень інтелект, духовність і національну самосвідомість України, поставивши її поряд з високорозвинутими європейськими країнами. | |
Категория: Мои статьи | Добавил: pravda-sng (11.09.2008) | |
Просмотров: 807 | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всего комментариев: 0 | |