Гіпотетичне обгрунтування конструкції оригіналу шаблі Мазепи.

 Гетьман Мазепа був видатною особистістю на певному історичному етапі розвитку України.

 В першу чергу мову потрібно вести відносно його реформаторських здібностей у ролі керівника країни. Ймовірніше за все, сенсом свого життя Великий Гетьман вважав утвердження незалежної України котра попала під гніт імперських завойовницьких амбіцій московітів.

Він вбачав реальну загрозу імперських цілеустремлінь не великої та не так давно створеної московської імперії щодо загарбання нею територій і поневолення та знищення на них корінних націй. Україна для московської імперії завжди була і по сьогодні залишається тим лакомим шматочком, якого вона ніяк не хоче випускати із поля впливу своїх інтересів. Це є аксіомою, котру у свій час добре розумів Великий Гетьман та яка сьогодні цілком сприймається певною часткою населення України, яке хоч трішки відкрило свої очі.

 Проводячи національну державотворчу політику, Гетьман змушений був співпрацювати з іншими державами, аби разом протистояти зростаючій завойовницькій політиці майбутніх московських росичів ( від слова Росія, коренем частки слова є рос, а не рус від слова русь та русичі).

 До ключових країн та народів, з котрими, у взаємодії, протистояти імперіалу московітів приходилось Великому Гетьману, відносились Швеція, Польща та Кримське Ханство.  

 Між лідерами цих країн постійно здійснювалися дипломатичні стосунки, під час котрих іноді відбувалося взаємне вручення  певних подарунків у т.ч і зброї.

 Сьогодні можна вважати, що зразок шаблі, виготовленої років на 100-150  пізніше від історичних часів Гетьмана Мазепи та в його честь, і яка знаходиться у Ермітажі, ймовірніше за все було виконано шведськими майстрами. Тому ця шабля в Ермітажі і рахується як шабля Мазепи. Аргументом до такого підходу є те, що на той час у Швеції було добре розвинено зброярське ремесло, та те, що руків'я шаблі обтягнуто шкірою морського ската, котру вони на той час, як продукт моря широко використовували у побуті. Шкіра морського ската, саме з зазначеного морського басейну, має колір морської води. На руків'ях ми бачимо білий відтінок шкіри. Це пояснюється властивістю цієї шкіри до витирання поверхневого шару, після чого вона набуває білого відтінку.

 Одночасно зауважимо, що розпис як леза, так і піхв цієї шаблі, виконано у стилі розкішного барокко, котре було добре розвинено уже років за 100 після часів Мазепи.

 Сам же Мазепа, здійснюючи кроки на шляху до розвитку  України, започаткував у культурі стиль раннього барокко, котрий був перехідним між готичним та сучасним барокко.

 Інший експонат шаблі Гетьмана Мазепи зберігався за №67 в одному із музеїв Польщі під назвою „Шабля польська (козацька)”. Після Другої світової війни радянськими військами до СРСР було вивезено чимало цікавих музейних експонатів. Потрапила чи ні шабля Мазепи із Польщі до Росії, гадати не будемо. Відомо тільки те, що копію цієї шаблі віднайшли у одного з колекціонерів Канади.

 Згідно з цією копією, руків'я шаблі та її піхви, виконано у стилі, що частково нагадує раннє барокко. На лезі шаблі, з однієї сторони існує напис „На гибіль супостату в січі дерзаючому смерть. 1687”, а з іншої – „Надія в Бозі, а крепость в руці – правому ділу кінець. Мазепа”, та зображення, ймовірніше за все Родового Герба Гетьмана.

 За наявними матеріалами, ніяких інших зображень на лезі не існує.

 Написання тексту здійснено вільним розписом старослов*янським шрифтом.

 Що характерно, руків'я і цієї шаблі також обтягнуто шкірою морського ската!

 Обидві парадні копії шаблі Мазепи, були виконані з зображенням голови козака на руків'ї.

 Різниця між ними, щодо зображення голови, полягає в тому, що у першої вона виконана в абстрактному зображенні, а у другої – в дійсному (готичний стиль) але дуже грубому вигляді козака – характерника.

 Існує ніби і третій варіант шаблі Великого Гетьмана. За даними журналу „Музеї України”,  згідно з оприлюдненим наказом Сталіна №2 від 1917 року, йдеться  про повернення козацьких експонатів в Україну з російських музеїв. Серед них значиться і таке: „ Артилерийський музей. Пункт2. VII в. Шабля Мазепи з написом „На гибіль супостату в січі дерзаючому смерть. 1687”, а з іншої – „Надія в Бозі, а крепость в руці – правому ділу кінець. Мазепа” (Раніше зберігалася у Царськосільському арсеналі)”.

 Ніякої більш детальної інформації про цю шаблю у нас немає.

 Згідно з вище наведеним, логічно вважати, що у Гетьмана Мазепи була не одна шабля, але серед них, саме з зображенням голови козака, ймовірно була улюбленою та такою, що викликала захоплення довершеністю виконання.

 Але і шаблю Гетьмана польського варіанту не можна вважати за оригінал, поскільки виконання голови козака-характерника не мало бути таким примітивним. При цьому потрібно враховувати і те, що в період Мазепи, згідно стилю, козака як правило зображували у головному уборі.

Відносно піхв. Для такої поважної персони, якою був Великий Гетьман, піхви не могли бути обтягнуті чорною шкірою від великої рогатої худоби. Піхви шаблі, обов'язково були обтягнуті тією ж шкірою морського скату, що робило шаблю взірцево красивою та захоплюючою.

 Наші дослідження з історії металургії та виробництва зброї, дають підстави вважати, що і в часи Великого Гетьмана, ще багато майстрів у світі, в т.ч. і Україні, уміли виробляти булатну сталь. Зараз є досить багато булатних виробів цього, і значно пізнішого часу. Просто, сьогодні люди ще мало знають про булат, і їм важко відрізнити звичайну сталь від булатної.

Ось недавно мені попала шабля часів Наполеона з французьким походження леза, а оздобленням російським. Як був приємно здивований її володар, котрий купив її за незначні гроші. Мною відразу було встановлено – лезо булатне. Коли новий власник шаблі побачив її на одній із ринкових розкладок у м. Києві, якась неймовірна сила утримала його біля неї. 500 доларів у нього при собі не було, але ця небачена сила змусила вирішити питання коштів на її купівлю. Тепер вартість цієї шаблі виросла на порядки, хоча він її продавати не збирається.

 Ми вважаємо, що оригінальна шабля Гетьмана, була виготовлена саме з булату, а її копії пізнішого періоду із звичайної вуглецевої сталі.

 Інша важлива інформація.  Ще з глибоко дохристиянських часів, людство знало про так звану золоту пропорцію. Воно не тільки знало про неї, а і використовувало ці знання в процесі життєдіяльності. Сьогодні тема золотої пропорції знову стає актуальною, математику, фізику та біологію котрої, досить серйозно вивчає сучасна наука. Саме тому, коли нас питають, що собою являє булатна сталь, ми жартуючи відповідаємо:”читайте книгу А. Петерса „Хаос і порядок на ринках капіталу”. Чому саме так? Саме так тому, що нам також прийшлося досить серйозно вивчати та досліджувати тему так званої золотої пропорції або ж золотого перетину. І сьогодні не тільки нами встановлено, що у основі розбудови кожного так званого фрактального об'єкту Світобудови лежить математична мова Творця.  Саме ця мова, як програмний механізм, здійснення і генерується принципом золотої пропорції, згідно якій, як у нашому світі, так і у інших світах Світобудови цілісної, усе в загальних рисах самоподібно. Згідно їй формуються об'єкти та системи об'єктів з відповідними ій структурами, порядком та хаосом. І під цей механізм прояву потрапляють не тільки об'єкти матеріального світу, а й структура свідомості людини зокрема.   Як це виглядить насправді.

 Візьмемо людську спільноту. За загальними цілісними ознаками, люди у своїй сукупності самоподібні, хоча у той же час у кожного є свої відмінності. Пояснюється це тим, що відмінні ознаки людства програмуються Творцем з незначними початковими відмінностями умов процесу творення, тобто відмінною інформаційною складовою (сучасна наука їх ще називає атракторами). Це і робить, як нас людей, так і представників інших видів рослинного та тваринного світу подібними до виду взалі за загальними як зовнішніми так і внутрішніми признаками, та відмінними у чомусь зокрема в структурі цього ж виду.

 Отже, булатна структура металу як і структура свідомості людства реалізується однією програмою з її математичним обличчям.

 І коли ще сьогодні звернути увагу на загальні процеси, що відбуваються нині з людством на нашій Землі, то вони також здійснюються згідно математичної мови Творця світу. І тут ніхто з нас „великих”, вдіяти нічого не зможе до часу, коли ми повністю не звільнимося від великої популістської брехні і не згармонізуємо структуру свідомості відповідно до вимог часу (змінних умов Творця).

 У певні історичні часи людство було досить обізнано у цьому. Вони навіть ці знання використовували в процесі своєї самоорганізації для здійснення державотворчих процесів.

Саме звідси і витікає легенда про Іісуса та 12 апостолів у різних епохальних інваріаціях, як відображення Сонця та 12 зодіакальних сузір'їв.

 Стосуючись шаблі Мазепи і не тільки, а й багатьох інших нами досліджених, зроблено висновок, що людство ще мало знання про золоту пропорцію, тому і ця шабля  за своїми лінійними розмірами, мала бути виготовлена з використанням чисел із так званих рекурентних рядів Фібоначчі та Люка. У існуючих зразках копій, ця пропорція частково порушена. А ось при дослідженні багатьох історичних зразків зброї скіфського періоду, ця закономірність є абсолютною. Тому нами відповідно і привнесено певні зміни у конструкцію клинка шаблі.

 Створені вироби зброї з використанням цих знань були не тільки гармонійно функціональні, а ще й з гармонією візуалізувалися зором людини.

 Усе, що створюється людиною з використанням цього принципу, є гармойно відповідним структурі свідомості людини. Порушення ж цього принципу дисгармонізує усе, як у матеріальних предметах, так і у духовному стані. Результат цього очевидний, сьогодні і у площині поведінки народу нашої країни. Тільки баланс матеріального та духовного,  а також відповідні знання можуть перенести народ України у лоно гармонійного та щасливого співіснування.

 І стосуючись оздоблюючого орнаменту шаблі Гетьмана, то він звісно носив готичний відтінок культури.

 А більш пізнє тиражування копій шаблі Гетьмана, змушує підвести нас з одного боку до визнання значимості взірцевої ролі самого Гетьмана, у його історичну добу. З другого боку, спохаблене виконання копій шаблі у двух варіантах ймовірно спеціально носило певний зміст.

 Усе це враховується у процесі виготовлення копії шаблі.

Володимир Остапович, директор науково-технічного центру „Булат НВР”, академік Міжнародної академії козацтва