Мои статьи [165] |
Новости стран СНГ
[544]
Информация из стран СНГ
|
Планета
[286]
международная информация
|
Литература
[7]
творчество.стихи.проза
|
Главная » Статьи » Новости стран СНГ |
Суперскарби: огляд легенд
Сталося так, що маленькій міжнародній команді журналів «Музеї України» і «Нова Січ», довелося долучитися до реальних розслідувань таємниць гігантських цінностей, що мають певний стосунок до химерної української історії. Зрозуміло, жодного скарбу не знайшли, але змогли стати першоджерелами багатьох легенд, які мають власний розвиток, виводячи з рівноваги істориків. Отож, пропонуємо короткий опис суперскарбів і супроводжувальних легенд.
В процесі виникла ще одна історія – золотий запас Кубанської народної республіки. У 1918 році, козаки десь заховали 80 возів золота, діамантів, монет, облігацій, акцій, коштовних ікон. То була казна царя для війни з Туреччиною. За скарбом ганялися як білі, так і червоні. Марно! Коли кубанці відійшли до Криму, до золота таємно пробиралося кілька спецгруп, які доставляли цінності маленькими партіями. Коли Крим захопили червоні з Махновцями, три групи перебували на Кубані. Взявши щось особливе цінне – діаманти, золоті монети, вони морем перебралися в Україну. Сліди першої групи загубилися десь в Новоазовську. Другої – в районі Сєдово і нинішнього кордону. Третя дійшла аж в район станцій Кутейникове-Іловайськ. Знайшовся свідок, що свого часу розповів, що бачив чоловіків у офіцерській формі, які щось закопували. Наступного дня їх порубали червоні… Частина запасу Кубанської республіки опинилася в Україні, чекаючи свого часу. Наша команда кілька місяців мандрувала Донеччиною, збирали інформацію. Без точних координат знайти неможливо. Лише випадок! Є розповідь колишнього кубанського козака з Пітсбургу. Нині, скоріш за все він, можливо вже відійшов…
Потім ми ганялися за Булавою Кубані останнього отамана і прем`єра КНР Василя Іваниса (булава Сірка) і його архівом. Він заповів, аби їх переправили до Краснодару, якщо Кубань стане незалежною, або українською. Якщо ні – передати Дніпропетровському музею імені Дмитра Яворницького. Все зберігалося у Канаді – Вінніпег. Ми шукали – не знайшли…
Шабля Мазепи стала хрестоматійним прикладом. Спершу вигулькнула дивна реконструкція зброї в Канаді. Почалося полювання. Підключилися росіяни. Шаблю вихопили американські козаки. Нині вона у Сергія Цапенка. А ми почали шукати оригінал. Знали, що він десь у російських спецхранах. Дуже секретних і закритих. Одну шаблю з колекції Мазепи знайшли в Оружейной палате. Опублікували фото. Потім почали штурм Ермітажу. Лише тоді, коли ми сказали їм секретний інвентарний номер з таємного сховища, росіяни дозволили сфотографувати шаблю. Як виявилося, теж копію. Ми продовжили пошук. І знайшли її в підвалах Адміралтейства, про існування яких публіка взагалі нічого не знає! Спецхран Z інвентарний № 14…….М-22. А житомирські майстри зробили свій варіант шаблі Мазепи з булату. Буквально на мить виставили її в Музеї гетьманства – небезпечно…
Поруч – унікальний княжий перстень Ярослава Мудрого, який у 1979 році знайшла донька Генсека ЦК КПРС Галина Брежнева. Камінь виявився не діамантом, а із звичайного скла… Лежить там і досі. Про це розповів в США один кагебіст-перебіжчик, що супроводжував Галину. Підтвердити може колишній начальник охорони генерал ФСБ Медведев, що мешкає в Москві… І ще про загадки Мазепи. Скарб Мазепи в Софії Київській. В чисельних підземеллях Гетьман Мазепа тримав там чимало книг, у тому числі князівських часів, цінності. Охороняло два монахи. Коли росіяни увійшли до Києва, їх хтось здав. Під тортурами один помер, інший відкрив лише частину схованки. Нині книги в бібліотеці Салтикова-Щедріна в Пітері, залишки прикрас в Адміралтействі. Але, основна частина скарбу і досі під землею… У Великих Сорочинцях заховано скарб Данила Апостола. В Переяславі, поруч з церквою – казна Мазепи. Не знайдені скарби Богдана Хмельницького. І про архіви, які є скарбами самі по собі. Чимало паперів Калнишевського і Мазепи лежить у Військово-Морському архіві в Гатчині. По УНР – в Історичному музеї Москви, Гохрані Новосибірська, спецхрані в Читі. Є 234 нерозпаковані ящики з матеріалами Мазепинского дела, за якими ми ганяємо вже кілька років. Цікавий Малоросейский спецхран Ермітажу. І ця тема потребує окремих потужних досліджень. Не при цій, звичайно, владі…
І хіт сезону 2010-11 років. Танки-сейфи СС ставки «Вервольф». Ми отримали зашифровану схему з архіву Аненербе, де позначено 6 захованих танків з цінностями. Два «Тигра» скинуті у воду, чотири танки, плюс щось в ящиках, прикопане десь в лісах біля Вінниці, поблизу колишньої ставки Гітлера. Маємо свідчення львів’янина, який дитиною жив поруч у лісництві. 1948 року, вони наштовхнулися на групу бандерівців, які питали їх про закопані «Тигри». Згодом закатували його діда – знову розпитували про закопані танки… У «Вервольфі» збирали захоплені цінності. На встигли вивезти. Можливо, там і знаменита Бурштинова кімната? Ми продовжуємо отримувати інформацію. Нині вже фігурує аж 19 танків-сейфів! Де тут правда, де вимисел не розбереш. Намагаємося дістатися архіву… Розслідування триває.
Ось, якщо коротко, такий огляд легенд про суперскарби вийшов. Підкреслю, суперскарби! Горщики з монетами, навіть якісь старовинні скрині – то вже дуже інша історія, яка дуже рідко потрапляє на сторінки наших видань. То – для ентузіастів. То не розігріває кров… І застереження для чисельних істориків, які аж занадто прискіпливо читають наші сайти. Не знайдений скарб, сам по собі, є легендою. Вірніше, то легенда про незнайдений скарб. Навіть, якщо є якісь офіційні стартові документи. Як про Діамантову кімнату, золото УРСР. Ні кімнати, ні золота нема. І де вони, ніхто не знає. Наступним документальним кроком може бути лише один – протокол огляду місця знайденого скарбу і офіційний опис предметів. Пошуки і публікації, подібні нашим, після знайдення цінностей, втрачають будь-який сенс. Бо в житті все набагато прозаїчніше. Навіть примітивно. Скарб без легенди – просто купка чогось брудного і іржавого. Не забувайте про це! Науковий прагматизм вбиває романтику. А саме їх – романтики і здорового прагнення пригод так не вистачає сучасному світу. Як і кохання. І лише про це розповідають легенди. Про суперскарби і суперкохання. Підручники історії також… Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», президент Музею слідопитів | |
Категория: Новости стран СНГ | Добавил: pravda-sng (15.02.2011) | |
Просмотров: 531 | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всего комментариев: 0 | |