Отже, нова романтична історія, яка вже перетворилася на музейну легенду. Сюжет – розкішний! Вже навіть паломництво почалося! Потрібен головний герой для завершення. Отож: Народний майстер Володимир Заєць прикіпів душею до Нацмузею у Пирогові. Завдяки його таланту, скансен отримав знаковий експонат - найбільшу у світі дерев'яну ложку. Днями, до садиби Т.Г.Шевченка переїхав і бюст Кобзаря! Гендиректор Дмитро Заруба щиро дякує Міністру культури Леоніду Новохатьку за такі подарунки до ювілею Тараса!

А все сталося абсолютно випадково, тому, можливо, символічно.
Під час нашої з Наталкою Іванченко, розмови з Міністром Л.М.Новохатько у Нацмузеї Шевченка, В.Заєць підійшов з проблемою - не знав куди прилаштувати гігантську ложку, що лежала на Андріївському узвозі. Міністр попросив нас допомогти. Ми зателефонували до Гендиректора Національного музею народної архітектури і побуту України Дмитру Зарубі - змалювали ситуацію.
-Ніяких проблем! - посміхнувся Дмитро Васильович - У нас 130 гектарів, місця вистачить! Привозьте!
За кілька годин ложка була в музеї.
Її оперативно встановили на тимчасовому кріпленні і новий експонат став черговою родзинкою скансену. На її фоні почалося масове фотографування. Музейники організували майстер-клас для юних художників з Петриківки - ложку обробили для збереження і частково розмалювали у народному стилі.
Історія потрапила в пресу, її як легенду почали розповідати екскурсоводи.
Міністр культури був приємно здивований такими темпами - адже в культурі нічого швидко не робиться - кілька місяців йде на розмови, півроку на узгодження... А тут якось так моментально закрутилося...
…Майстер В.Заєць створив неймовірну дерев'яну скульптуру Кобзаря. Тимчасово встановив її у філії Музея Шевченка біля Майдану Незалежності. Упорядковувати територію дворику приїхали Віце-Прем'єр Міністр, Міністр фінансів, Міністр культури... Було багато преси. Потім все затихло - погруддя майже ніхто не бачить.
Натомість, у Пирогові життя вирує.

Директор Дмитро Заруба спершу навіть не зрозумів, яку саме скульптуру Кобзаря просить дозволити привезти майстер. А вона ідеально вписалася до садиби хати Шевченка скансену! Поруч встановили і найбільшу у світі ложку. Скульптор продовжує роботу, доводячи свої витвори до ідеалу.

Туди відразу почалося паломництво! Хоча ні офіційного відкриття, ні повідомлень у пресі не було! Люди йдуть вклонитися Тарасу, оглянути ложку. Екскурсоводам подобається сюжет цієї незавершеної легенди. Туристи отримують фактично майстер-клас, скульптор при них неспішно працює над такими вже відомими витворами. Майстер вже мріє виготовити дерев’яну копію легендарного Світовида - «Збручанського ідола», який спаплюжили релігійні фанати поблизу Софії, але, то в планах.

-Ми вже якось звикли до цих символів, - сказав директор Д.Заруба, - Жаль, якщо втратимо! Адже, роботи є власністю автора. У нас вони експонуються тимчасово… Виникне якийсь олігарх, колекціонер, чи багатий приватний музей, втратимо таку родзинку… Може хтось допоможе музею придбати ці роботи?

Чесно кажучи, це був би найкращий фінал такої розкішної музейної легенди, до творення якої причетні Міністр культури Л.Новохатько, журналісти, творець, випадок…

Хтось може навіки увічнити своє ім’я для вдячних нащадків, стати головним персонажем такої легенди, яка твориться на очах, переповідатиметься екскурсоводами десятиліттями, потрапить у буклети, книги, фільми… Казка найбільшого скансену Європи. І ти – реальний персонаж! Клас!

Знову не втримався – попри жарти друзів-журналістів, про мою здатність романтизувати звичайні, в принципі, події. Творення легенд. Але, пройти повз такий розкішний сюжет і не взяти у ньому участі, я не зміг! Це вище моїх сил! Я ж не газету оголошень редагую! Ще хай хтось спробує створити таку казку!

Отож, чекаємо останнього, головного героя (чи героїв?) романтичної музейної легенди найбільшого скансену Європи, який допоможе викупити унікальні витвори народного майстра. Звертайтеся до керівництва музею.

Впишіть свій рід в українську історію!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Фото - Наталка Іванченко