Куди зникають цінності Національного військового музею

За інформацією Національного військово-історичного музею України, розміщеній на його сайті, 11 липня 2013 року поблизу села Корнин Житомирської області було піднято башту радянського танка Т-34/76. Башта танка - свідок подій 1943 року і на думку музейників є безцінною знахідкою.

Голова правління ВГО «Союз «Народна пам'ять» Я. Жилкін та завідувач Нацмузею В. Таранець, які брали участь у підйомі,  запевняли через пресу громадськість, що  передадуть башту до фондів Національного військово-історичного музею України, де вона займе своє почесне місце в експозиції присвяченій військовій техніці періоду Великої Вітчизняної війни. Однак, башта не потрапила до музею.

А це і не диво. Преса вже повідомляла про конфлікт інтересів завідувача музею В. Таранця, який пишається своєю військово-історичною колекцією. І цьому є підтвердження.  Як відомо, рік тому було зареєстровано приватний музей із спорідненою до Національного військово-історичного музею України назвою – Український військово-історичний музей. Одним із його засновників є В. Таранець, який нині керує Національним музеєм. Тож не диво, що експонати не потрапляють до фондів державного музею, а пливуть до приватного.

До того ж у музеї здійснюється надання експонатів у тимчасове користування без оплати та належного юридичного супроводу. За кошти Нацмузею у Луганській області було піднято бронековпак, який нині знаходиться не в музеї, а на території кіностудії ім.. О.Довженко та використовується в інтересах ВГО «Червона зірка», яку донедавна очолював В.Таранець.

Національний військово-історичний музей України вирізняється своєю колекцією військової техніки серед інших музеїв саме зразками танків, що віднайдені на полях битв Великої Вітчизняної війни. У музеї зберігається німецький танк Т-ІІІ, піднятий у 1998 році з річки Південний Буг, американський танк «Шерман», піднятий з річки Гнілий Тікич поблизу Фастова та радянський танк Т-34/76, знайдений шість років тому у селі Зарубинці Черкаської області, учасник Корсунь-Шевченківської битви. Однак останній експонат досі не потрапив до музею -  ВГО «Червона зірка», очолювана В.Таранцем не вважає за потрібне його передавати.

З огляду на це, у цілому виникає побоювання за всю колекцію Нацмузею. Очевидно, що конфлікт інтересів цієї посадової особи не дасть можливості належним чином поповнювати фонди державного музею. Ця проблема має стати у полі зору керівництва Міноборони, яке повинне забезпечити дотримання інтересів держави у цьому питанні.

Віктор Карпов, член Міжнародної Ради музеїв ІСОМ.