Меню сайта

Категории каталога

Мои статьи [165]
Новости стран СНГ [544]
Информация из стран СНГ
Планета [286]
международная информация
Литература [7]
творчество.стихи.проза

Наш опрос

Довольны ли Вы информированием о жизни стран СНГ?
Всего ответов: 45

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Новости стран СНГ

Секс-символ зробила ревізію! Танки,ордени і помада...

Секс-символ зробила ревізію! Танки,ордени і помада...

Гламур-шоу у Національному військово-історичному музеї України триває. Головний секс-символ українських музеїв від Міноборони нарешті вийшов на люди, аби пояснити, чим танк відрізняється від ювелірних виробів. Привернув увагу прекрасний діловий стиль, вдалий макіяж, красива помада. Настя - неперевершена! Голос приємний. Говорить впевнено. Відчувається досвід участі у шоу для блондинок! Що дуже знадобиться при дослідженні військової техніки та загадок історії!

23-річна красуня-заступниця начальника центрального музею збройних сил України Анастасія Фурман дала перше інтерв'ю ТСН. Вона розповіла, що останні тижні стали для неї жахливими - по 50 дзвінків та смс щодня - усі хотіли дізнатись, як і ким вона влаштувалася працювати в музей, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. Анастасія Фурман стала заступником керівника з економічних питань і першою її справою було дізнатися, чи всі цінні експонати на місці. Дівчина працювала кілька місяців на чолі комісії, яка встановила, що більшість нагород у музеї несправжні. "Було виявлено муляжі ордену Леніна, зірки радянського союзу та інших нагород", - повідомила Анастасія.

Ми звернулися до Віктора Карпова, екс-директора музею, кандидата історичних наук, полковника ЗСУ, Голови правління Інституту воєнної історії за коментарем. Отримали документ, який публікуємо повністю, аби зняти звинувачення. ТСН варто повернутися до теми...

 

 

Директору  Департаменту  соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України

БАСКАКОВУ Ю.Г.

Головного зберігача фондів Національного військово-історичного музею України  

ДЕНИСЮК Ж.З.

 

Пояснення

 

Відповідно до матеріалів службової записки «Про попередні результати перевірки фондів музею» від 15.08.2013 р. № 874, направленої на ім’я Тимчасово виконуючого обов’язки директора Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України  Щербініна О.М. щодо виявлення в ході інвентаризації фонду нагород і нагрудних знаків та фонду бойових прапорів у Національному військово-історичному музеї України відсутності окремих музейних предметів і виявлення замість оригіналів нагород їх копій, пояснюю наступне.

1. У зв’язку з прийманням-передачею справ та посади начальника Національного військово-історичного музею  України відповідно до наказу ТВО начальника музею від 15 липня 2013 р. № 51 було проведено позапланову інвентаризацію фонду нагород і нагрудних знаків та фонду прапорів, в результаті чого комісією було виявлено, що 18 одиниць предметів фонду нагород, зокрема орденів і медалей являються копіями.

Серед заявлених комісією у якості копій  нагород ­– орден Леніна № 150377 (2 од. з однаковим серійним номером) (інв. №№ 12664/2024, 12665/2025), орден Суворова ІІ ступеню № 1932 (інв. № 12669/2029), орден Кутузова ІІ ступеню № 507 (інв. № 12670/2030), орден Богдана Хмельницького ІІ ступеню № 1797 (інв. № 12671/2031), орден Зірки Героя Радянського Союзу (інв. № 12663/2023) генерал-полковника Шафранова П.Г.; орден Леніна № 439896 (інв. № 12648/2008), орден Зірки Героя Радянського Союзу (інв. № 12647/2007) полковника Яковлєва Т.А. – були передані до Національного військово-історичного музею України за актом прийому № 29 від 22 лютого 2012 р. від Наукового центру бойового застосування ракетних військ і артилерії Сумського державного університету через старшого наукового співробітника науково-організаційного відділення підполковника Паська І.В. При прийманні предметів та візуальному їх огляді в акті було зазначено, що ордени Зірки Героя є дублікатами, тобто не належать до оригінальних, також це було зазначено щодо двох орденів Леніна з однаковим серійним номером №150377. На запитання підполковнику Паську І.В., чому зазначені нагороди передаються в такому вигляді (тобто візуально було помітно, що це копійні предмети), він нічого пояснити не зміг, мотивувавши тим, що йому такі нагороди передали для здачі в музей. Решта вищезазначених нагород візуально не відрізняється від оригінальних, проте для остаточного встановлення їх автентичності та оригінальності необхідно провести експертизу в Державній пробірній службі України, яка спланована на осінь 2013 р. Після надання експертного заключення (оскільки під час проведення позапланової інвентаризації експертні висновки не робилися), будуть офіційні  підстави для віднесення нагород до основного чи науково-допоміжного фондів.

Звинувачення в підміні нагород копіями в музеї є абсолютно безпідставними, оскільки нагороди видавалися для проведення наукової експертизи працівниками музею, зокрема Міненко Л.М. (акт видачі № 47 від 01.11.2012 р.) та Корнієнко О.А. (акт видачі № 42 від 03.10.2012 р.), також фотографії орденів були опубліковані в щорічному звіті музею за 2012 р.

Орден Червоного Прапора № 76022 (інв. № 7730/1177) та орден Червоного Прапора «2» № 33713 (інв. № 7732/1178) були отримані за актом прийому № 101 від 07 вересня 2007 р. від начальника групи служби військ Військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету майора Мозгового С.В. Питання підтвердження їх оригінальності чи копійності також можливе після проведення державної експертизи в Державній пробірній службі України.

Медаль Нахімова (інв. № 1444/314, розміщена в експозиції) була закуплена музеєм за актом прийому № 12 від  07 квітня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною 255 грн.

Медаль «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня (інв. № 1449/318, розміщена в експозиції) була закуплена  за актом № 13 від 08 квітня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною 102 грн.

Медаль «Партизану Вітчизняної війни» ІІ ступеня (інв. № 1451/319, розміщена в експозиції) була закуплена  за актом № 15 від  14 квітня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною 76 грн.

Орден Слави І ступеня  (інв. № 1274/295, розміщений в експозиції) було закуплено за актом прийому № 38 від 05 червня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною109-35 грн. В акті прийому в дужках зазначено, що це «муляж», тобто орден не є оригінальним, що також усно було підтверджено начальником музею полковником Карповим В.В. На підставі рішення фондово-закупівельної комісії НІВМУ (протокол № 3 від 30 січня 2012 р.)  зазначений орден переведено з основного фонду  до науково-допоміжного фонду, про що внесено відповідні зміни до фондово-облікової  документації.

Орден Слави ІІ ступеня  (інв. № 1275/296, розміщений в експозиції) було закуплено за тим же актом  прийому № 38 від 05 червня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною109-35 грн. Остаточне з’ясування їх оригінальності чи копійності можливе після проведення експертизи в Державній пробірній службі України.

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» І ступеня ( інв. № 1229/263, розміщений в експозиції) було закуплено за актом прийому № 30 від 12 травня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною 364-50 грн.

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІ ступеня ( інв. № 1254/279, розміщений в експозиції) було закуплено за актом  прийому № 35 від 26 травня 1998 р. в громадянина Камінського С.А. за ціною 291-60 грн.

Остаточне з’ясування їх оригінальності чи копійності можливе після проведення експертизи в Державній пробірній службі України. Слід також зазначити, що з експозиції музею дані нагороди для жодних потреб чи проведення будь-яких дій не виймалися та нікому тимчасово не передавалися.

 

2. Комісією було встановлено відсутність в музеї нагород начальника Штабу Південно-західного фронту Тупікова В.І.

Особисті речі Тупікова В.І., зокрема медаль «За оборону  Києва» (КН № 264), орден Вітчизняної війни І ступеня № 312077 (КН № 265), портсигар (КН № 266) були передані до музею  за актом прийому №4 від 15 квітня 1996 р. з фондів музею Київського військового округу. Зазначені предмети були повернуті  на прохання дочці Тупікова В.І. – Тупіковій Н.В.  як особливо цінні  сімейні реліквії, в фондах залишилася лише одна особиста річ Тупікова В.І. - кишеньковий годинник (КН № 263).  Дані предмети були вилучені з музейного обліку, та поставлені підписи Тупікової Н.В. книзі надходження музейних предметів основного фонду як підтвердження про видачу  предметів. Підписи скріплені печаткою музею.

Постанову Кабінету Міністрів України про Музейний фонд України, якою регулюється порядок приймання та видачі предметів музейного фонду  було прийнято лише 20.07.2000 р.

 

3. Комісією було встановлено відсутність в музеї прапорів, що були отримані з музею Київського військового округу: «Червоний прапор Київської піхотної школи від робочих Замоскворецька» (КН №136), «Червоний шефський прапор заводу «Червоний плугатар»  (КН № 138), «Червоний прапор робітників заводу «Червоний плугатар» (КН № 139). Комісією також зазначається, що Червоний прапор Київської піхотної школи від робочих Замоскворецька (КН №136) є в наявності.

Вищезазначені прапори були передані музею  (ЦМЗСУ) з фондів музею КВО за актом прийому №4 від 15 квітня 1996 р. Під час проведення інвентаризації фонду прапорів в 2005 р. ці прапори не були виявлені. Під час розслідування комісією музею під головуванням заступника начальника музею з наукової роботи майора Скрябіна О.Л. було встановлено, що згідно зі знайденими архівними документами музею КВО  прапор Київської піхотної школи від робочих Замоскворецька (КН № 136) був переданий начальником музею КВО Пацуровим Б.Р. за актом № 783 від 26 грудня 1991 р. до  ЦМЗС Росії. Пізніше ці предмети зазначаються у «Відомості наявності і якісного стану майна та матеріальних цінностей музею КВО» станом на 13.10.1993 р. із позначенням про списання цих прапорів.

Слід зазначити, що це не єдині предмети, передані тодішнім начальником музею КВО Пацуровим Б.Р. до ЦМЗС Росії: передано також було ряд інших Бойових прапорів, нагород та особистих речей визначних воєначальників, зокрема, М. Кирпоноса. І.Баграмяна та ін.

  Виходячи з цього, комісією ЦМЗСУ було зроблено висновок, що цілком вірогідним є  те, що зазначені прапори були списані і в дійсності до ЦМЗСУ не передавалися, а до акту передачі були вписані помилково. Відповідно до цього комісія музею актом від 05 жовтня 2005 р. зазначені прапори вилучила з музейного обліку. В акті інвентаризації фонду прапорів від 10 липня 2010 р. ці предмети не відображувалися.

Твердження про те, що комісією виявлено прапор Київської піхотної школи від робочих Замоскворецька (КН №136) є помилковим, оскільки при  додатковій перевірці фонду прапорів спільно з начальником відділу науково-фондової роботи Давидюк В.В. даний прапор не було виявлено.

 

4. У музеї було виявлено відсутність годинника – подарунка Г.Котовського – Жукову Г.С. (КН № 44).

Зазначений годинник було передано до музею (ЦМЗСУ) з фондів музею КВО за актом прийому №4 від 15 квітня 1996 р. Під час проведення вибіркової інвентаризації фондів в 2003 р. годинник не було виявлено. Під час розслідування комісією музею під головуванням заступника начальника музею з наукової роботи майора Скрябіна О.Л. було визначено, що предмет було загублено після його передачі до фондів музею. Відповідно до цього комісією музею було складено акт від 20 вересня 2003 р. про його вилучення з музейних фондів, шляхом внесення відповідних змін до фондово-облікової документації. Також до акту  додано витяг (аркуш) із «Відомості наявності і якісного стану майна та матеріальних цінностей музею КВО» станом на 13.10.1993 р. із позначенням про (ймовірне) списання годинника.

 

5. Комісією було зазначено про те, що Грамоти Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами Червоного Прапора Сумського артилерійського училища є копіями, та відсутність орденських книг. 

Грамоти Президії Верховної Ради Сумського артилерійського училища були передані за актом прийому № 101 від 07 вересня 2007 р. від начальника групи служби військ Військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету майора Мозгового С.В. Оскільки грамоти знаходилися в оригінальних папках, питання та підозри про їх копійність, та  ще й особливо від військових закладів, не виникало. Документознавча експертиза та той час не проводилася. Також невизначеним та нез’ясованим залишається той факт, з якого часу (чи взагалі першопочатково) грамоти в такому вигляді зберігалися у Військовому інституті ракетних військ і артилерії Сумського державного університету. Для визначення факту автентичності документів необхідно проведення  додаткової наукової експертизи. Орденські книжки до нагород передавалися до музею за тим же актом, але у зв’язку з невпорядкованістю музейних фондів та кількаразовим  їх  переміщенням не були знайдені на момент проведення вибіркової інвентаризації. Остаточне заключення про їх наявність чи відсутність можливо буде зробити після повного впорядкування фондів.

 

6. В службовій записці зазначено про «відсутність інформації про місцезнаходження великої кількості предметів» в фонді холодної зброї.

Предмети холодної зброї є складовою частиною фонду військової техніки та озброєння музею. Під час прийому-передачі посади начальника музею та зважаючи на стиснуті терміни проведення позапланової інвентаризації, було здійснено інвентаризацію фонду холодної зброї, яка була розміщена в експозиції музею та в фондосховищі. Частина предметів холодної зброї з фондів передавалася до філій музею, відповідно, було здійснено переміщення предметів. Відтак місцезнаходження предметів фонду холодної зброї повинне відображуватися  цілісно, враховуючи переміщення між фондами філій, що можливо буде зробити в ході більш детальної перевірки.

Станом на 21 жовтня 2013 р. в музеї проведено повну інвентаризацію фонду холодної зброї, за яким виявлено наявність 872 од. холодної зброї в тому числі 2 од. (шаблі) на тимчасовій видачі в АГУ ГШ ЗСУ (нині - Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального Штабу Збройних Сил України), куди направлено лист щодо повернення предметів до музею (№1322 від  22 жовтня 2013). На сьогоднішній день акт завідувачем НВІМУ не затверджений.

 

7.  Комісією було зазначено про відсутність башти танку Т-5.

Башту з гармати танку Т-V (Німеччина, 1944 р.) (№8612/738 ВТО) було прийнято за актом прийому № 182 від 21 жовтня 2008 р. Прийом було здійснено попередньо лише документально відповідно до Договору № 4 про науково-технічне співробітництво між ЦМЗСУ та СПД ФО Бондарєв В.В. Зазначену башту  передбачалося підняти з води поблизу с. Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської обл. Проте з усного підтвердження начальника музею полковника Карпова В.В. фактично до музейних фондів даний предмет не надходив та до музею не завозився. Відповідно до цього фондово-закупівельною комісію музею (протокол № 18 від 27 червня 2013 р.) було прийнято рішення про вилучення з обліку предмета, якого не було в фактичній наявності у фондах музею та внесення відповідних змін до фондово-облікової документації.

 

 Також слід зазначити, що з питань, порушених в згаданій службовій записці, які також паралельно були описані ТВО начальника НВІМУ Таранцем В.В. в службовій записці на ім’я Міністра оборони П.В.Лебедєва (№ 956 від 28.08.2013 р.) були надані відповідні копії документів та пояснення працівникам Військової служби правопорядку ЗСУ.

Всі загадані предмети не перебували на бухгалтерському обліку оціночна вартість їх визначеною не була, до того ж на момент проведення перевірки фондів  в рамках прийому-передачі посади начальника музею вони всі були вилучені з музейного обліку. Відповідно до листа-відповіді Міністерства культури України на запит НВІМУ від 26.06.2013 р. № 1912/13-13 в Україні на цей час відсутня єдина методика визначення грошової вартості художньої, історичної та культурної цінності музейних предметів.

В Акті службового розслідування комісії музею від 16.10.2013 р. мої пояснення та копії документів не взято до уваги, окремі слова вирвані з контексту пояснення, а також перекручено  факти щодо викладених питань, в цілому простежується тенденційність розслідування та приписування порушень за період, коли я  навіть не  перебувала на посаді в музеї.

 

 

Головний зберігач фондів

Національного військово-історичного музею України,

кандидат культурології                                                                 Ж.З.ДЕНИСЮК


 Варто зазначити, що рівень обурення цією історією у музейному середовищі дуже важко передати літературною мовою. Керівники музейних закладів державної форми власності та планетарного значення вважають призначення такого директора і такої заступниці у головний музей Збройних Сил України помилкою. Особливу увагу привернули деякі члени комісії, про яких, можливо, згадаємо пізніше...

Реакція офіцерів, ветеранів ЗСУ та військових конфліктів у перекладі нормальною мовою звучить більш емоційно: прибрали двох заслужених полковників. Замість них призначили керівника клубу ряжених, що ніяк не награються у шоу-войнушку і модель-блондинку... Люди у погонах сприймають події у музеї Міноборони як ляпас. Їх реально принизили. І це може погано закінчитися для організаторів цього спектаклю.

Опікуватися військовою історією України мають достойні люди. Чи у Міністерстві оборони таких не залишилося?

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", рядовий Радянської Армії






Білявка стала героїнею демотиваторів...
Категория: Новости стран СНГ | Добавил: defaultNick (10.11.2013)
Просмотров: 502 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]