Шабля Мазепи і Сталін як тролінг шовіністів Ермітажу

Вишуканий тролінг шовіністів Ермітажу продовжується. Весела команда журналу "Музеї України" змушує тих нахабних імперців публічно визнавати наявність у секретних спецхранах ФСБ, що і досі (!) діють в російських музеях, викрадених святинь України.

Примітивізм нинішнього керівництва Ермітажу вже перетворюється на анекдот. Вони тупо заперечують наявність вивезених під час імперсько-радянської окупації українських культурних цінностей. Більше того, почали грабувати музеї окупованого Криму і проводити там мародерські розкопки!

Прикметно, що офіційна влада України, перш за все Мінкульт і МЗС, якось перелякано цю тему обходить. Ще і бідкаються - немає документів.

Спецхран №9 ФСБ РФ, або Малороссейскій отдел Ермітажу дуже цікавить українців! Попри слова тих брехунів, що його взагалі нема. Крим теж зелені чоловічки випадково взяли і Донбас...

Та є документи і давно нами оприлюднені!

«Распоряжение И. В. Сталина о возвращении Украине национальных реликвий³

13 (26) ноября 1917 г. *

Украинский военно-революционный штаб в Петрограде обратился к нам с просьбой дать ему возможность выбрать из Эрмитажа и Преображенского гвардейского собора хранящиеся там украшения, национальные реликвии (знамена, бунчуки, грамоты и пр.) и возвратить их Украине.

Реликвии зти были отобраны у украинцев еще в эпоху Екатерины Второй. Отобраны они были и привезены в Петроград в наказание за свободолюбивые стремления Украины. Оставление их в Петрограде, очевидно, является символом старой, ненавистной всем нам зависимости Украины.

Оставление зтих реликвий в Петрограде можно было еще кое-как оправдать в зпоху господства буржуазии, в зпоху аннексионистской коалиции. Но теперь, после Октябрьской революции, когда оковы порваны, когда у власти стали рабочие и крестьяне, когда право само определения народов России провозглашено перед лицом всего мира, удержание национальных реликвий украинцев теряет всякий смысл.

Больше того, такое удержание является грубым нарушением неотьемлемых прав самоопределяющейся Украины.

Ввиду зтого я, в согласии с тов. Луначарским, в ведении которого находится Эрмитаж й Преображенский гвардейский собор, счел своим долгом удовлетворить просьбу Украинского в[оенно]-р[еволюционного] штаба в Петрограде.

Революционное правительство Республики Российской торжественно возвращает Украине ее национальные реликвии, несправедливо отобранные у нее грубой рукой Екатерины II.

Народний комиссар по национальннм делам

Джугашвили-Сталин

«Известия ЦИК», А^Г9 224,   13 ноября   1917 г.»

І додаток.

«САНКТ-ПЕТЕРБУРГ:

Артиллерийский музей:

Мортира и пушки, вывезенные 1871 – 1872 гг. из Киева;

с XVII сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руце – правому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале).

Казанский собор:

Казацкие знамёна.

12 куренных знамён;

3 бунчука;

Серебрянная булава;

Серебрянный золочёный жезл;

Церковная утварь.

Все эти экспонаты после разрушения Чертомлыцкой Сечи вывезены в Турцию, а после Русско – Турецкой войны 1768-1774 гг. возвращены в Россию.

Преображенский собор:

Великая Запорожская корогва;

12 казацких знамен.»

Пряма цитата дивнуватого директора Ермітажу, що наскільки глухий і сліпий, і не може прочитати навіть наказу таваріща Сталіна, де крім шаблі Мазепи перераховано багато чого іншого.

Директор Государственного Эрмитажа Михаил Пиотровский  прокомментировал информацию украинских СМИ о том, что в секретном хранилище Эрмитажа была обнаружена парадная сабля гетмана Ивана Мазепы.

“Информация поступила из Украины, что исследователи Сергей Цапенко и Виктор Тригуб нашли в секретном хранилище Эрмитажа, спецхране КГБ-ФСБ, саблю гетмана Ивана Мазепы. Замечательное открытие, и заканчивается (новость) как обычно: Эрмитаж просит все вывезти из Крыма, из Украины”, – сказал М.Пиотровский.

Директор Эрмитажа подчеркнул, что сабля хранится в Санкт-Петербурге и регулярно участвует в выставках.

“Эта сабля, скорее всего, не принадлежит Мазепе. На ней есть украинская надпись, еще в 1885 году хранители считали ее поддельной, так же считают и другие исследователи. Но самое главное, что эта сабля немецкого производства хранится в Эрмитаже, она выставлялась десятки раз, публиковалась в каталогах. Она более чем известна, и нигде, ни в каких секретных хранилищах ее искать не надо. Книжки надо читать”, – добавил он.

http://www.interfax-russia.ru/NorthWest/print.asp?id=676208&type=report

Пряма цитата таваріща Сталіна спеціально до напівграмотного сліпо-глухонемого директора Ермітажу:

вывезенные 1871 – 1872 гг. из Киева;

с XVII сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руце – правому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале).

Народний комиссар по национальннм делам

Джугашвили-Сталин

І шапка Мазепи є в фондах.

І морський козацький прапор, фотографію ОРИГІНАЛУ якого з секретних сховищ Ермітажу ми оприлюднили. (№R18)

Є ще Прапор Війська Запорозького 1763 року №R30.

Прапор Запорожців другої половини ХУІІ ст.. без номеру.

Булава полковника Павла Апостола ХУІІІ ст., інкрустована сріблом.

Прапор Шкуринського куреня Запорозької Січі.

Корогва 1772 року Поповичівського куреня R19.

Прапор 1774 року П.Калнишевського R20.

Вузька корогва R21.

Вузька корогва Дерев‘яниківського куреня 1772 року R22.

Корогва Самарського куреня 1772 року R23.

Великий прапор, зроблений коштом кошового отамана Григорія Федоровича №25.

Корогва Козацької паланки 1774 року №28…

Так, треба визнати - команда маленького часопису "Музеї України" провела одну з найвіртуозніших операцій української журналістики -  було засвічено і підтвердженно існування секретного Малорасейского спецхрану №9 КГБ-ФСБ. Було здобуто повністю секретний інвентарний номер, і дирекція Ермітажу була ЗМУШЕНА підтвердити, що то саме шабля Мазепи, вперше дозволила офіційну фотозйомку...

Тепер можна дискутувати парадна то шабля Мазепи чи святкова. Знаємо де лежить.

Ну і ось якось так просто, з гумором, ми засвітили НАЙТАЄМНІШЕ СХОВИЩЕ Російської імперії і її сірої подоби - РФ. Підвали Адміралтейства. Там ціла секретна військова частина! Охороняють наші цінності, починаючи з Київської Русі.

Вищий рівень охорони, секретності і різні супер-пупер. Так от, оригінал парадної шаблі Мазепи саме там. Під надсучаснішою лазерною сигналізацією. Туди навіть наблизитися ніхто не може... Але, зацініть рівень гнилості рашистської системи!  Ми знаємо і давно оприлюднили АБСОЛЮТНО секретний інвентарний номер вищого рівня допуску. Так, не треба сміятися - шабля Мазепи!

№14-23-55-М-22. Спецхран Адміралтейства Z.

Це рівень зберігання таємниць в тоталітарній путінській Росії. Що вже говорити про інші секрети?

Саме тому приходить час розплати. Чужого нам не треба - своє заберемо. Скоро.

А вкрай знахабніле-жлобське керівництво Ермітажу вже скоро буде відчувати своє справжнє місце у світі - Урюпінськ! Наша заява до Держдепу США і Євроструктур вже в роботі. Подивимося, як швидко і куди саме отримаєте візи... Це така маленька "атветочка" за розграбування музеїв окупованого Криму...

До речі, гармата «ЛЕВ» 1705 року, вилита коштом Мазепи, з його гербом, стоїть в Москві, на площі біля Кремля… Насолоджуйтеся!

Не втримався…

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

Вікіпедія: Серед чисельних експонатів московського кремля є і так звана «мазепина гармата», яку зробив український ливар Карпо Балашевич 1705-го року в Глухові. На стволі гармати вміщений герб гетьмана Івана Мазепи, так само як і на лафеті, що був зроблений пізніше, 1835-го року.