Це дуже дивний музей. І скандально відомий. Ми демонстративно не втручалися в дискусії щодо його ідеологічного наповнення. Але, провівши три дні в масонському місті Полтава, відвідавши кілька музеїв, вирішили – досить мовчати!

 «Музей історії Полтавської битви було відкритто 26 червня 1909 року напередодні 200-літнього ювілею битви. Творцем музею і його першим директором був відомий історик і краєзнавець, викладач історії Петровського Полтавського кадетського корпусу, дійсний статський радник, підполковник Іван Францевич Павловський . Експозиція музею нараховувала багато експонатів, серед яких холодна і вогнепальна зброя, портрети, гравюри, полкові прапори і зразки військової форми , що надійшли з Артилерійського музею С.-Петербургу, музеїв Москви, від Стокгольмського Королівського архіву і Генштабу, повітових міст Полтавської губернії та від окремих мешканців Полтави». Це з  сайту про музей…

Відразу кинулася у вічі фраза ЮВІЛЕЙ Полтавської битви. Свято. Виходить, наприкінці червня 2009 року, ми будемо відзначати перемогу російської зброї над шведами і українськими козаками! Сумну дату, від дня якої почався процес знищення козацької державності, почалося рабство, русифікація, страждання…

На  території заповідника є чимало монументів. І росіянам, і шведам. І шведам від росіян. А от пам‘ятного знаку козакам нема! Чомусь. І чому?

В Полтаві надибали диво – хрест загиблим козакам з масонською символікою – пірамідою з всевидячим оком…

В місті тривають якісь дивні дискусії, чи встановлювати пам‘ятник Мазепі, і де? Десь на задвірках чи в центрі?

Полтаву можна впевнено назвати масонським містом. Колись вся місцева знать входила у якусь ложу, відповідно, понатикували масонської символіки скрізь, де можна і не можна. Починаючи від герба з магендавидами і пірамідою, закінчуючи церквами і ротондами…  А от позиція сучасної влади з цього приводу невідома. Або вони цілковиті дурники, які нічого не розуміють, або цинічні негідники, загострюють напругу в суспільстві.

Є сайт Масонський Петербург. Можна сміливо відкрити ресурс «Масонська Полтава».

Люди, які запросили мене до цієї поїздки, намагаються розкрутити туристичний маршрут Полтавщиною. Нині думають, як те все назвати. Гоголівськими місцями банально. А от на тему «Масонська Полтавщина» клюне велике число туристів. Дарую ідею, мабуть, скоро вона випливе в рекламі…

Отож, всім рекомендую відвідати масонську Полтавщину і Державний iсторико- культурний заповiдник "Поле Полтавської битви"! Не пожалкуєте!

Підкреслю, музей спеціалізований. Основне завдання місцевих науковців – дослідження подій червня 1709 року та головних дійових осіб – царя Петра, шведського короля Карла та українського гетьмана Мазепи.

Першим насторожився мій одинадцятирічний син, що допомагає мені з віртуальним музеєм Івана Мазепи. В експозиції аж дуже багато гігантських портретів Петра та його підлеглих. Малий запідозрив, що і тут, в СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ, вузько направленому музеї, не той портрет Мазепи. Підозри гучно підтвердилися. На скромному стенді з поганенькими ксерокопіями козацьких ватажків, побачили зображення Мазепи. Який не є зображенням І.С.Мазепи! То - Норблін де ля Гурден. Я.П. МАЗЕПА. 1775.
Папір. Аквафорта. 10,0 х 9,4
Підпис під граквюрою: "Mazepa aetatis 70"
Збірка Павліковських (НБУ ім. В.Стефаника, Львів) Ч.8499.; Національний музей у Кракові; ІІІ – 13 945 . Кажуть, то портрет польського єврея-корчмаря…

Йдемо далі і очам своїм не віримо! Великий портрет Сапегі, відомого у народі як вухань! І гордий підпис – Гетьман Іван Мазепа. Правда, літня жінка-екскурсовод видала геніальну фразу: «Діти, це портрет Івана Мазепи, і тут так написано. Але це не гетьман Мазепа! Скоро цю табличку замінять!»

Мій малий почав сміятися. Я теж.

Ідемо далі. Зліва від діорами – велике скульптурне погруддя знову польського єврея Я.Мазепи. І підпис – ймовірне зображення Мазепи!

Малий почав реготати. Я теж.

Це спеціалізований музей! Відчуваються, що Інтернету не мають, співробітники у мережі не сидять, темою не цікавляться. І часопис «Музеї України» не передплачують. А ми скільки писали про ті портрети Мазепи! Це реальний рівень «видатних полтавських істориків», які працюють у державному музеї! Ще раз підкреслю – спеціалізованому закладі! Не то ганьба, не то ідеологічна позиція…

Спеціально для Полтави: Почитайте книгу О.Ковалевської і збірник В.Недяка «Україна – козацька держава». Там багато про портрети Мазепи… Хоч дізнаєтеся, як насправді виглядав Гетьман…

Більше портретів Івана Мазепи, крім авторських версій сучасних художників, не знайшли. Але, то абстракції, а не Мазепа…

Петро Перший радує. Його зображень виставлено дуже багато. Як і російських полководців. Переважна більшість картин – початок ХХ століття…

Колекція зброї дуже цікава. Хоча, цю лінію слід було посилити.

На території заповідника чимало древніх курганів, починаючи з скіфських часів. Теж тема.

Ще раз повторюся: з музею слід прибрати російську імперську ідеологію, що принижує українців як націю, а Україну як державу.

Адже для росіян то свято – ювілей Полтавської битви. Для шведів і українців – трагедія. Роковини. Ось і все. Треба лише осмислено називати події і правильно розставляти акценти.

Я подарував молодому екскурсоводу журнал «Нова Січ» з текстом моєї книги «Скарби і таємниці гетьмана Мазепи». Там і кольорові фото атрибутованих портретів Мазепи є. Можна вирізати і помістити в експозиції. Якщо буде на те політична воля керівництва музею.

Музею такого рівня давно слід приділити державну увагу. Методологічно допомогти на рівні Мінкульту. Та там чомусь, музеями ніхто не хоче займатися. Давно слід було створити Держкоммузей, професіонали якого і повинні перейматися подібними проблемами.

Тож провінціали продовжують дивувати світ.

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Полтава