Вже 2009 рік,а  віз  і  нині  там. План дестабілізації в Україні на 2007 рік



Аналіз ситуації всередині країни і закордоном дає можливість зробити висновок про намагання певних політичних силірелігійної структури дестабілізувати ситуацію в країні, використовуючи методи стратегії «керованогохаосу». Політичні структури: Блок Юлії Тимошенко і частина блоку «Наша Україна». Релігійні секти: Хабад—Любавич і підпорядкована їй секта «Посольство Боже». Внутрішні чинники «керованого хаосу»



Аналіз владних структур України показує, що до органів законодавчої і виконавчої влади приходить дедалі більше представників секти Хабад. «…Трагічний рік перемоги антихристиянських сил, коли в крісло глави Києва, Колиски Православ’я і матері «городов руських», зручно влаштувався не просто адепт, а один із батьків-засновників найнебезпечнішої неохаризматичної секти «Посольство Боже» — харківський напівкровка Леонід Черновецький», — пише Едуард Ходос (Е.Ходос. У края могилы или дикие хазарские пляски. Открытая книга Президенту Украины. Харьков. 2006. — С. 187). Сумнозвісна секта «Посольство Боже» чорношкірого проповідника Аделаджі Сандея є бізнес-проектом секти Хабад, а Черновецький — «злісним адептом цієї секти».

У колишній столиці України Харкові влаштувся, теж зручно, інший став-леник секти Хабад Михайло Маркович Добкін... Не будемо продовжувати цей список, а звернемо увагу на те, що саме ставленики сект підвищили плату за комунальні послуги в найбільших містах України.

Чому? Здавалося б, прийшовши до влади, вони повинні були показати свою менеджерську досконалість і протриматися хоча б рік, демонструючи успіхи своїх команд, а не збільшувати соціальну напруження. Але останнє і є головним завданням сектантів. Їм потрібно збільшити напруження, щоб народ вийшов на площу й почав вимагати зміни влади, а саме — змінити Кабінет Міністрів.

Прихід до влади команди Віктора Януковича не входив у плани секти Хабад, креатурою якої є Юлія Тимошенко. Хтось може заперечити, посилаючись на те, що Тимошенко і Бродський вимагають від Черновецького скасувати своє рішення, збільшити оплату за комунальні послуги тільки у півтора раза. Але це чергова заморочка хабадників, бо всі вони з одного «гнізда». «…Так чи інакше, — пише Едуард Ходос, — вона перейшла у віру Сандея, в подальшому була помічена в участі в регулярних постах і молитвах за благополуччя країни, що їх проводило «Посольство». Тимошенко не одинока у своєму виборі. Л.Черно-вецький, М.Бродський, А.Турчинов, О.Білозір також вхожі в храм «чорношкірого сонечка»… Лідерство у відданості «Посольству Божому» все ж належить О. Турчинову — він навіть не заходить у православну церкву, боячись порушити «заповіді» Сандея Аделаджі».

Марення якесь, скаже читач. Справді, марення, але марення політиків, які щодня вирішують долю України. Українська земля маячить перед очима юдо-нацистів Хабаду та їхніх адептів. Якщо вони скуплять за «зелені» землю, то нова Хазарія постане на теренах України на повний зріст… Початок зроблено — комунальні послуги захмарно підвищено. Особливо в Києві, де Л.Че-рновецький демонстративно в присутності журналістів підписує підвищення цін на комунальні послуги аж у три з половиною рази…

Президент мовчить. Він опікується культурою. Секта Хабад опікується прем’єр-міністром за допомогою іншого хабадника Д.Табачника.

Недавно харківський телеканал хабадника Довтяна показував виступ керівника харківської секти Хабад Мойші Московіча, який розповідав про зустріч з Віктором Януковичем. Він демонстрував фотографії, на яких прем’єр-міністр В.Янукович і віце-прем’єр-міністр Д.Та-бачник сидять в оточенні сектантів. На запитання журналіста, чи відбулося порозуміння з В.Яну-ко-вичем, Московіч відповів одним словом, яке він добре вивчив: «стопроцентне». Це слово він повторив кілька разів.

Нагадаємо основні завдання сектантів на україн-ській землі, які їм поставив у Брукліні Любавицький ребе, оголошений Мошіахом, тобто антихристом.

Звернімося знову до праці Е.Ходоса (с. 181): «1) Хабад на території СРСР зобов’язаний домінувати в усіх сферах єврейського життя. Для цього необхідно використовувати увесь єврейський потенціал, який можна мобілізувати в інших країнах через канали Хабаду; 2) Хабад зобов’язаний ініціювати активізацію єврейського життя в громадах, всіляко сприяти створенню місцевого єв-рей-ського капіталу і на цьому історичному етапі максимально вкоренитися в політичні інститути країни (майбутніх країн), зокрема використовуючи таємне захоплення засобів масової інформації».

Більшу частину завдань посланці Хабаду виконали, залишилося тільки захопити Кабмін і створити парламентську більшість. Ось над цим і працюють посланці Любавицького ребе.

Дії юдо-нацистів секти Хабад дуже нагадують дії нацистів Гітлера. Перші кроки наприкінці 2006 ро-ку ставлеників секти свідчать про початок заходів із дестабілізації ситуації в Україні. Заяви «нашоукраїнців» про незаконність конституційної реформи, про намір ініціювати відставку уряду в зв’язку із ситуацією зі звільненням Тарасюка і багато інших дій депутатів і адміністрації — все це намагання юдо-нацистів розпочати реванш.

Мовчання гаранта Конституції свідчить про те, що йому відомий план секти Хабад і він з ним згоден. Зовнішні чинники «керованого хаосу»



Для дестабілізації ситуації в Україні секта Хабад намагатиметься стимулювати міжнародні організації до застосування дискримінаційних санкцій щодо існуючої влади. З цією метою збирається компромат за фактом сприяння і причетності України до диверсійних актів, які готують терористичні організації секти Хабад на об’єктах Ізраїлю і Сполучених Штатів Америки.

Джерело, що має оперативну інформацію і володіє агентурними ресурсами в цьому напрямі, надало достовірні дані про те, що секта Хабад, починаючи з 2002 року, на основі аналізу й прогнозу своїх аналітиків про стан ідеологічної, політичної, економічної та інших сфер життєдіяльності Української держави, розробила план компрометації України та її окремих політичних лідерів, передусім В.Януковича, О.Мороза.

Суть плану, реалізація якого відбувається повним ходом, полягає в підготовці компрометуючих матеріалів на окремих політичних і державних діячів, державні структури та технічному документуванні їхньої причетності і дієвої допомоги «терористам» у підготовці й проведенні силами й засобами терористичної організації, створеної і добре фінансованої сектою Хабад, масштабної терористичної акції на об’єктах, розміщених на території Ізраїлю чи США.

У Південній Америці (Південна Колумбія) підготовку військових контррозвідників для незаконних військових формувань і наркокартелів здійснює спеціальний центр Революційних збройних сил Колумбії (FARC), яким керує Фердинанд Хордак Камбо. Це найбезжалісніша міжнародна терористична організація в світі. На її рахунку тисячі вбитих. Чоловіки, жінки, навіть діти — не має значення. І це не кінець. Їхні зв’язки з наркоторгівлею і сектою Хабад докладно зафіксовано. Спочатку наркобарони використовували їх для захисту лабораторій і наркошляхів. Але потім зрозуміли, що можуть робити великі гроші, самостійно продаючи наркотики.

Аналогічні центри діють у Південній Колумбії, в передмісті Сант-Яго (Чілі) й на території Пакистану. Центрами керує терористка з великим стажем Аафія Сідікі. Схема операції



1.         Планується закладка атомних фугасів методом заливки в бетон в районі порту Хайфа та його околиць (Ізраїль), а також у Х’юстоні (штат Техас, США).

2.         Структури Хабаду нелегально закупили атомні фугаси в Україні, а блоки управління радіоактивними компонентами — в Росії і Україні. Також не-легально. Силами FARC і водним транспортом картелю Калі всі ці елементи доставлено в Південну Колумбію на базу Аафії Сідікі. Контейнери радіоактивних речовин замасковано під газові балони для транспортування в США.

3.         Схему доставки (підводний човен — ри-баль-ське судно) давно відпрацьовано наркокартелем Калі за допомогою власного підводного човна морем до США.

4.         Коли все буде підготовлено, відбудеться «зли-вання» інформації в засоби масової інформації різних країн. Серед цієї інформації — робочі креслення з України підводного човна, виготовленого за допомогою українських інженерів на базах картелю Калі, документи про тор-гівлю радіоактивними компонентами з приватних фірм України, креслення і документи про торгівлю радіолокаційними станціями (РЛС) наземного і пересувного типу.

Розробками цих станцій займається НВО «Квант», що має всю технічну й технологічну документацію. Постачання проводиться блоками в одну з арабських країн, де РЛС збирають і поставляють далі. Вся інформація про кількість поставок відома. Частково нею володіють ЦРУ і МІ-6, які видають РЛС за «Кольчугу».

Відома вся інформація і СБУ, але вона утаємничується. Про неї відомо панам Дрижчаному, Смешку і Деркачу. Є дані, що цією інформацією володіє Турчинов і Галака, керівник Головного управління розвідки, який дуже зацікавлений в тому, щоб до влади прийшли ставленики Хабаду в особі Юлії Тимошенко. На всякий випадок вона зберігається в комп’ютерному центрі СБУ в Києві. У ньому ж є інформація і про торгівлю зброєю масового знищення. Посередником був Вадим Рабинович. Через певні розбіжності між керівництвом СБУ і Рабиновичем під час поділу прибутку останнього оголосили «пе--р-соною нон грата». Ко-ли він виправив свою «помилку», його знову допустили до «корита».

Мета фабрикації компромату сектою Хабад — домогтися на рівні авторитетних міжнародних організацій рішень про застосування низки дискримінаційних санкцій до України й Росії в своїх інтересах, аж до застосування санкцій на збройне введення міжнародних воєнних контингентів з наступним забезпеченням перманентного політичного домінування секти Хабад в Україні і Росії.

Нині, у зв’язку з характером отриманої додаткової інформації про плани секти Хабад, в інтересах України організувати й посилити закордонну діяльність контррозвідувального характеру спеціальних служб задля визначення, контролю і нейтралізації задумів окремих осіб, груп, організацій за кордоном, орієнтованих на завдання шкоди інтересам безпеки, незалежності й суверенітету України. Слід додати, що керівник Головного управління розвідки України працює на секту Хабад.

У сучасних умовах резолюції авторитетних міжнародних організацій — таких, як ОБСЄ, Ліга арабських країн та ін., — мають великий і більш ефективний вплив на подальшу долю будь-якої держави, ніж прямі не санкціоновані міжнародною спільнотою воєнні дії з боку іншої держави. Звідси технологія цілеспрямованого добування зацікавленою стороною компромату (і об’єктивного, і провокативного) для стимулювання застосування міжнародною спільнотою тієї чи іншої санкції до будь-якої держави ставиться в один ряд за важливістю й ефективністю з традиційною агресією проти цієї держави.

Добування об’єктивного компромату, а також фабрикація такого компромату за допомогою багатоходових, добре спланованих дій, що реалізовуються поетапно, включаючи як складник і військово-політичні інциденти, — завжди є рівнем державної політики. Такий напрям зовнішньої політики держав допускає і дозволяє нелегальну діяльність в цьому напрямі окремих осіб, груп, структур, організацій під державним контролем і управлінням. При цьому на легальному рівні держава засуджує таку протиправну діяльність інших держав відповідно до норм державного і міжнародного державного права.

Сучасна практика міждержавних відносин, зовнішньополітична діяльність держав грунтуються на роботі корегуючих наддержавних механізмів військово-політичного балансу безпеки і стабільності держав світового співтовариства, механізмів протистояння, припинення і нейтралізації порушень норм міжнародного права. Такими механізмами є діяльність міжнародних організацій, що оперують документами й рішеннями, які встановлюють певний формат зовнішньої і внутрішньої політики держав.

Проте такі організації з об’єктивних причин не настільки стійкі й сильні в оперативно-тактичному сенсі, щоб завжди ефективно й своєчасно попереджати й припиняти міжнародну діяльність негативного характеру латентних структур політичного і військового спрямування окремих держав і наддержавних утворень.

До явищ, які одразу викликають миттєву, потужну й рішучу реакцію міжнародних організацій як корегуючих механізмів, і реакцію окремих зацікавлених країн, можна зарахувати факти:

— несанкціонованих світовою спільнотою воєнних дій;

— акцій міжнародного тероризму;

— захоплення заручників;

— несанкціонованої торгівлі зброєю, особливо зброєю масового знищення;

— наркооперацій;

— репресій і збройних конфліктів — і міжетнічних, і на релігійному грунті;

— підтримки й причетності до цих явищ.

Нелегальні операції державних спецслужб і латентних структур з одночасним технічним документуванням подій задля сфабрикування компромату здійснюються такими методами й у формі провокативних перевірок:

— організації нелегальної закупівлі зброї;

— контрабандного переміщення контрольованих вантажів через державні кордони;

— контрабандного ввезення в країну автотехніки, плавзасобів (яхт, суден тощо);

— затримання суден, літаків, екіпажів на предмет перевірки офіційної реакції-відповіді;

— загрози терористичних актів;

— організація причетності й підтримки терористичних організацій чи латентних структур задля сфабрикування компромату;

— організація з провокативною метою та фіксуванням у мас-медіа присутності моряків певної країни в екіпажах суден, що перевозять наркотики, інші нелегальні вантажі, пасажирів.

Усі ці форми і методи провокативних перевірок і провокативних акцій успішно застосовують спец-служби і латентні структури задля дискредитації й організації цільового тиску і впливу міжнародних організацій на ту чи іншу державу.

Джерело інформації, грунтуючись на об’єктивних перевірених даних, які є в нього, настійно рекомендує відповідним спецслужбам України, зокрема тим, які виконують функції зовнішньої контррозвідки, задіяти необхідні сили й засоби для виконання таких завдань:

1.         Забезпечення неупередженого ставлення до України — задля захисту її незалежності, суверенітету й міжнародного авторитету, — аби запобігти можливим міжнародним санкціям як наслідку сфабрикованого сектою Хабад компромату на Україну, що полягає у звинуваченні її в торгівлі зброєю й причетності до підтримки терористичних організацій, що планують провести теракти на території Ізраїлю із застосуванням зброї масового знищення.

2.         Своєчасне розкриття ворожих задумів секти Хабад, направлених на провокативне створення й технічне документування епізодів причетності окремих державних функціонерів, держструктур різного рівня, окремих громадян України задля фабрикування компроматів і їх наступного використання для дискредитації України на міжнародному рівні.

3.         У разі виявлення даних про задуми, які передбачають наявність компромату будь-якого спрямування проти України і реалізовуються зовнішніми структурами, забезпечити відповідні державні органи влади, дипломатич-ні служби фактами й аргументами для миттєвого контрреагування відповідно до можливостей міжнародного права.

Джерело повідомляє, що частково аналогічну інформацію державної ваги було передано в Службу безпеки України Черкаської області ще в січні 2006 року. Проте відсутність реакції викликає обгрунтовану тривогу в сенсі політичного спрямування загалом керівників СБУ і ГУР й у зв’язку із цим потребує службового розслідування профільним комітетом Верховної Ради України. Хто працює на секту Хабад?



Першим військовим аташе до США прибув Ігор Смешко — єврей по матері, одружений з єврейкою. Під час перебування у США Смешко мав чимало несанкціонованих контактів з представниками американських спецслужб. Ці контакти були такі широкі, що СБУ навіть відкрило справу оперативної розробки під назвою «Доктор». За результатами цієї справи, Смешка підозрювали у зраді Батьківщині. Але, просуваючись кар’єрними східцями, Смешко поступово розправився з усіма, хто «працював» у відкритій на нього справі. Проте він і донині працює на ЦРУ і Хабад.

Керівник Управління зовнішньої розвідки Олек-сандр Галака — близький товариш Смешка ще з курсантських років. На початку 1990-х він був першим секретарем Управління контролю над армією та роззброєнням Міністерства закордонних справ України. Шукати початок незвичайної конверсії в Україні слід саме в цьому відділі. Незвичайність конверсії полягає в тому, що передусім ліквідовується не надлишок застарілого озброєння та боєприпасів, а найкращі зразки військової техніки, найкращі військові навчальні заклади, здійснюються безглузді кадрові перестановки, які усувають найкращих професіоналів. У середині 1990-х Галака проходить спеціальну підготовку у військових закладах Італії та Нідерландів, співпрацює з НАТО за програмою «Партнерство заради миру», після чого від’їжджає до США, де працює в українському посольстві. Там його дружина Тетяна Михайлівна (єврейка за походженням, родом з Казані) була завербована офіцерами американських спецслужб. Надто амбітна й егоїстична жінка, як а
вільно володіє англійською і французькою і працює в Міністерстві закордонних справ, стає легкою здобиччю для спецслужб.

У 1998—2000 рр. Галака очолює одне з управлінь у Головному управлінні розвідки. Начальником ГУР тоді був Смешко. Існує інформація, що в цей період Смешко і Галака провадять активну контрабанду зброєю. Саме за це їх знімають зі своїх посад у вересні 2000 р. Щоб прибрати свого головного ворога Радченка, на той час голову СБУ, і повернутися на посади, Смешко і Галака організовують скандал навколо нелегального продажу зброї Іраку у 2001 — 2002 рр. — справа «Кольчуг». У цій схемі був задіяний і Посол України у США Костянтин Грищенко. Саме він озвучував у потрібному напрямі цей скандал у США. Гасять скандал самі його організатори — Галака і Смешко, за що кожен з них за підтримкою Медведчука 2003 року отримує по посаді: Галака стає начальником Головного управління розвідки МОУ, а Смешко — головою СБУ. Все це робилося заради власних інтересів, ігноруючи міжнародний імідж України.

Галака мав стосунки з президентом Hares Group Holding GMBH Юсефом Харесом, який причетний до виробництва зброї і тривалий час був радником Президента України Ющенка. Харес — єдиний, хто 2005 року супроводжував Ющенка на Всесвітній економічний форум у Давосі. Існує інформація, що Юсеф Харес тривалий час допомагав президентській родині, зокрема брав участь у проектах під патронатом Катерини Ющенко. Він має стійкі бізнес-зв’язки з Григорієм Суркісом.

Керівник військової розвідки Олександр Галака підозрюється не лише в корупційних діях, а й у незаконному використанні можливостей очолюваних ним служб з політичною метою.

Тепер розглянемо зв’язки Олександра Турчинова, який після «помаранчевих» подій став головою СБУ. Олександр Турчинов (єврей) ще під час навчання на технологічному факультеті Дніпропетровського металургійного інституту співпрацював з КДБ. Пізніше, очоливши СБУ, він свої опуси і всі матеріали про себе намагався знищити, але працівникам вдалося відстояти картотеку. Турчинов, крім політичної, проводить активну релігійну роботу та має чималий власний бізнес.

Секта «Движение Ве-ры», в якій Турчинов є пастором, сягає своїм корінням Сполучених Штатів Америки і є деструктивним культом псевдохристиянської спрямованості з окультним спрямуванням. Цю секту внесено як тоталітарну секту до списку, складеного Міжнародною науково-практичною конференцією «Тоталітарні секти — загроза релігійного екстремізму». Секта Турчинова заманює у свої ряди молодих людей тим, що видає призовникам па-пірець, де сказано: такий от є служителем нашої церкви, просимо звільнити його від служби в армії. Після цього хлопці вимушені ходити на протестантські богослужіння. Такі папірці видають до 27 років. За весь цей час молодий закабалений сектант щомісячно платить «десятину» та так звані добровільні пожертвування після кожної недільної проповіді.

Близький приятель Турчинова — нинішній міністр оборони Гриценко. Анатолій Гриценко (по лінії матері єврей) свою 25-літню військову кар’єру закінчував 1993 року навчанням в Інституті іноземних мов Міністерства оборони США, а наступного — на оперативно-стратегічному факультеті Університету військово-повітряних сил США. Після повернення працював уже цивільним аналітиком у Центрі Разумкова, який щедро фінансують через систему грантів іноземні інвестори, серед яких лідирують США.

З моменту приходу Гриценка на посаду міністра оборони у засобах масової інформації неодноразово порушувалося питання про необгрунтованість рішень, які він приймає, та ту шкоду, яку ці рішення завдають боєготовності Збройних сил України і моральному клімату в середовищі військовослужбовців та їхніх родин.

За експертними оцінками, той потенціал армії і флоту, який передбачається відповідно до Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006—2011 рр., не дасть змоги державі надійно гарантувати власну безпеку і територіальну цілісність, тобто Збройні сили України не зможуть виконати свій конституційний обов’язок.

Серед помічників і консультантів міністра оборони України домінують громадяни інших держав. Після такого консультування Гриценко публічно заявив, що немає необхідності ви-трачати гроші на бойову підготовку військ, оскільки «... зараз не існує зов-ніш-ньої загрози для України». Глобальні плани секти Хабад



Секта Хабад має намір встановити світове панування. Для цього вона використовує фінансову бінарну зброю для знищення України як незалежної держави, а українського народу — як історично неперспективного етносу.

Співпрацює Хабад з картелем Калі, який є лідером у світовому кокаїновому бізнесі й фактично належить секті Хабад. Фінансові активи картелю, разом з обіговими коштами, становлять майже чотириста мільярдів доларів, розміщених в основних банках США. Це дає можливість картелю утримувати у разі необхідності армію, з військово-морським флотом, авіацією, ядерними бойовими потужностями, що дорівнює, як мінімум, трьом арміям Ізраїлю. Позаяк майже всі кошти картелю в обігу, то для створення за необхідності армії йому потрібно мало часу, бо він має тісний зв’язок з опозиційними Колумбії збройними формуваннями «FARC» (FUERCAS ARMADOS REVOLUCIONARES DE COLOMBIA). Ці формування — база військових спеціалістів високого класу. Тісні й давні стосунки між реакційними єврейськими організаціями і картелями Колумбії у сфері кокаїну й озброєння дають можливість, зокрема Хабаду, в короткий термін створити потужну боєздатну армію з базуванням на територіях економічно підпорядкованих секті кра їн
.

За фінансовими можливостями картель Калі може оперативно створити певний міжнародний військовий потенціал для впровадження в життя планів «сіонських мудреців».

Акцентуючи увагу на руйнацьких діях Хабаду, звертаємо увагу на таке. Лідери Хабаду не були б юдо-нацистами, якби не хизувалися своїми досягненнями, як те робив торік у грудні Берл Лазар.

Його сенсаційна заява прозвучала в Нью-Йорку на щорічному з’їзді посланців руху Хабад. Як пише газета «Еврейское слово» (№ 46, 2005 р.), виголошуючи промову, Берл Лазар сказав: «Немало революцій знала Росія, але наймирніша, найтихіша і найефективніша — це революція, яку здійснили посланці Хабаду...». Постачання кокаїну



Ставленики Хабаду в структурах державної влади — це високопоставлені чиновники, а не рядові клерки. Діють вони й руками офіцерів апарату голови СБУ. До них насамперед варто зарахувати генерала Євгена Сергієнка. Очолював виконавчу ланку генерал Андрій Кожемякін, начальник головного управління «ДО» СБУ. Цікаво, що цей скоростиглий генерал тепер очолює службу охорони БЮТ. Саме Сергієнко, Бурмич, Кожемякін, Бухарєв, Попивняк здійснювали контрабанду наркотиків в Україну.

Вони навесні 2002 року організували в порту Іллічівський отримання з судна «Пророга» й перевантаження з нього на берег шести тонн кокаїну. Лот кокаїну — 6 тонн, перебував на складі у Гватемалі. Його відвантажив представник філії ізраїльського банку в Панамі «Іліура». Представник — громадянин Панами, колишній одесит Юрій Абрамович. Судновласник — шановний у наркомафії перевізник дон Хосе. Капітан судна, що перевозило кокаїн, у минулому громадянин України пан Попович, — один з найкращих капітанів дона Хосе. Назва судна — «Пророга», порт прописки — Панама, а порт призначення — Іллічівський. Пана Поповича призначено адміністратором поставок на українському напрямку.

У вересні 2004 року судно «Кастор» (порт прописки — Панама) зайшло під прапором Російської Федерації на рейд Херсонського порту. Було вивантажено ще шість тонн кокаїну від картеля Калі для своїх господарів. При цьому «в темну» було використано співробітників СБУ Херсонської області.

За оперативними даними, у грудні 2006 року і січні — лютому 2007 року секта Хабар планує поставити в Україну ще два лоти кокаїну (12 тонн). Гроші, отримані від контрабанди, підуть на реалізацію стратегії «керованого хаосу». Торгівля зброєю і шантаж «Кольчугами»



Наведемо дані зовнішньої розвідки однієї з країн Південної Америки: «З 1999 року Україна поставляє ПЗРК «Ігла-1» і «Ігла-1м» в Мексику за контрактом з генералом Пенада (повстанські війська району «Чіапоіс» — Мексика). Крім того, в Мексику, Індонезію й інші країни Південної Америки з 1997 року поставляється важка і стрілкова зброя».

Усі поставки контрабандні, бо в отримувача зброї немає сертифіката користувача і ці поставки не зареєстровано у відповідних структурах ООН.

Відвантаження всіх видів озброєння здійснюється з київського аеропорту і через військово-диспетчерські служби морських портів (Іллічівський порт).

Пожежі виникають, аби втаємничити зникнення боєприпасів. Вартість патрона для АКМ на офіційних міжнародних ринках становить 20 центів, з території України їх продають по 12-13 центів.

Офіцерів, які володіють цією інформацією, тримають під особливим контролем. Особливо небезпечних ізольовують.

Так, у Черкаській виправній колонії №62, бригада №121 з травня 2004 року відбуває «покарання» Олександр Ларін, 1951 року народження, який володіє інформацією про тор-гівлю Андрія Кожемякіна, депутата від БЮТ, та інших офіцерів СБУ наркотиками.

7 липня 2006 року офіцер оперативної частини колонії №62 повідомив Олександру Ларіну, що йому надійшла інформація про те, що силами єврейської організації Хабад готується замах на його життя. Про це було повідомлено Генеральну прокуратуру України з проханням нейтралізувати джерело загрози і порушити кримінальну справу за фактом підготовки замаху.

Аналітичний відділ
Антинаклепницької ліги

 

Від редакції: цей матеріал направлено керівництву уряду та Верховної Ради України, перед цим — керівництву СБУ та МВС, від яких досі не надійшло жодної відповіді. Оприлюднюючи цей жахливий матеріал, редакція сподівається, що відповідні органи державної влади нарешті зацікавляться діяльністю секти Хабад та її креатур у нашій державі. Поки не пізно.
№ 51 (202) 22 - 28 грудня 2006 року
Персонал+

І що на це можна сказати? Читати, аналізувати, думати, діяти!