Меню сайта

Категории каталога

Мои статьи [165]
Новости стран СНГ [544]
Информация из стран СНГ
Планета [286]
международная информация
Литература [7]
творчество.стихи.проза

Наш опрос

Довольны ли Вы информированием о жизни стран СНГ?
Всего ответов: 45

Форма входа

Поиск

Друзья сайта

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог статей

Главная » Статьи » Планета

У Ахметова видурили 60 тис на сайт ІСОМ? Корупційний рекорд?
У Ахметова видурили 60 тис на сайт ІСОМ? Корупційний рекорд?

Листа отримали: "Вже соромно дивитися на "жирування" групки людей, що монополізували владу у Музейній раді Мінкульту, парламенті, в Українському комітеті ІСОМ! Десятиліттями одні й ті самі кадри "покращують" музейне життя для всіх, чомусь отримуючи лише особистий зиск! А як бути з інтересами музеїв, розташованих далеко від центру Києва?
Мене, як багатолітнього члена ІСОМ, просто обурила ситуація з корупційною складовою отримання гранту від Фонду Р.Ахметова на створення сайту організації у розмірі 60 тисяч гривень! Це при тому, що сайт у нас є, досить пристойно, як на мене виглядає! Враховуючи, що у музеї, де я багато років працюю, залишився лише один міський телефон, є старенький комп'ютер без інтернету, сайту нема взагалі і ми не знаємо, як його зробити і підтримувати! Вже не кажу про нагальну потребу ремонту, оновлення експозицій, закупівлю експонатів... Про розмір заробітної плати не пишу - соромно!
І тут читаю про якісь козирні відрядження людей, чиї прізвища мені ні про що не говорять у Південну Америку, якісь неймовірні гранти - майже 8000 доларів для створення нового сайту, замість модернізації і підтримки вже існуючого!
Люди, та Ви там у Києві взагалі подуріли!? За такі гроші можна створити сайти ВСІМ існуючим музеям нашої маленької області! ВСІМ! Бо майже ні в кого і нема... Вартість досить симпатичного сайту у нас 1500 гривень! Щось складне нам і не треба - дуже повільний домашній інтернет!
Не розумію пана Лаєвського, який теж живе у депресивній області, знає ціни, розуміє проблеми маленьких музеїв, а дбає лише про дорогу інтернет-обкладинку, при цьому нічого не говорить про зміст! Чим ви наповните той сайт? Складається враження, що гроші Ахметова планують витратити на особисті потреби кількох "вождів". Чи я помиляюся? Повністю розділяю обурення директора Музею О.Блещунова С.Остапової, яка, навіть будучи віце-президентом ІСОМ, не знає, що відбувається в організації, якою вона теж керує! Її музей теж не має повноцінного сайту! Значить і в Одесі подібні проблеми, як  у нашому містечку! Чому про це не говорить керівництво, не допомагає, не консультує? Просто нами не переймається! То для чого нам такий плаксивий, безвольний керівник ІСОМ? Де він, з теплим оточенням, перебуває, коли довкола музеїв відбуваються такі гучні скандали? Де захист, атаки, заяви, позиція, листи у владу, пікети врешті! Чому, за його переконанням, у всьому знову винен Мінкульт і міністр Новохатько? Ви не у цій країні живете? А Ви що зробили? Тиша. Сказати, як і вічному секретареві Юлі нічого. Хіба написати про партизанський рух Чернігівської області! Чи загублені десь у коридорах картини...
Давайте скажемо прямо - ІСОМ - не Ваш рівень! Під Вашим головуванням організація продовжує занепад. Не ображайтеся - напишіть заяви і йдіть. Музейне середовище здатне обрати достойніших!
 А, ще одне, Президент ІСОМ повинен знати, що ще у 2000 році був єдиний, справжній загальнонаціональний музейний інформаційний проект - журнал "Музеї України", який веде безкомпромісну боротьбу і нині! І на їх рахунку реальних музейних перемог, кампаній захисту більше, ніж декому хочеться. Коли виникають проблеми, ми знаємо, до кого йти! Та й кілька десятків музейних сайтів вони створили без грантів та олігархів, не бігаючи кабінетами, не розписуючи такі відверті "корупційні подвиги", які Ви вчиняєте!
І насамкінець кілька розлогих цитат з Музейного простору, які мене страшенно обурили і змусили написати цю репліку.
Без поваги,
Марія Василько, Західна Україна, музейник
"
 
ІСОМ України отримав грант на створення нового сайту
Шановні колеги, раді поділитися приємною новиною: Український комітет ІСОМ отримав грант за Програмою і3 Фонду Р.Ахметова "Розвиток України" на створення нового сайту комітету.

Оскільки старий веб-ресурс УК ІСОМ, на жаль, неможливо підтримувати з технічних причин, Президією ІСОМ було прийняте рішення шукати фінансування для розробки нового сайту, орієнтованого в першу чергу на музейних фахівців, зокрема, членів ІСОМ, одним із завдань якого є оперативне інформування вітчизняних і зарубіжних фахівців про роботу Українського комітету та забезпечення майданчика для обговорення внутрішніх робочих питань комітету. Проект такого вузькоспеціалізованого фахового ресурсу і підтримав Фонд "Розвиток України", за що ми щиро вдячні фонду.

Пробний запуск сайту передбачається здійснити вже наприкінці осені цього року.


Сергій Лаєвський,
Президент Українського комітету ІСОМ
http://prostir.museum/ua/post/30990

Знакові коменти:
Старий веб-ресурс неможливо підтримати з технічних причин вже три роки? Світла немає чи клавіші на комп"ютері залипають? Що значить "не можна підтримати з технічних причин"? Просто ним ніхто не займався, бо не мали інтересу. Для чого ж тратити час і без грошей розпинатися? А тепер перед міжнародним ІКОМОМ треба покрасуватися - і сайт сучасний, і переклад, і всі примочки. Не пускайте туман в очі. Попередній сайт міг і може працювати. який чусасний сай ІКОМ? Вам не соромно за несучасні музеї, у яких навіть телефонів немає. Вони будуть читати Ваш сучасний сайт? Це Вам можуть повірити тільки в Ріо. Але не у нас.

"...орієнтованого в першу чергу на музейних фахівців, зокрема, членів ІСОМ, одним із завдань якого є оперативне інформування вітчизняних і зарубіжних фахівців про роботу Українського комітету..." От воно що! Зарубіжних фахівців тепер інформувати важливіше, ніж тих, на чиї внески існували роками. Це безсоромність. Коли в місті гуляє чума - в бальних платтях на вулицю не виходять. Коли музеї не грані виживання, 60 тис. гривень на новий сайт організації, яка має свій хороший бюджет? За ці гроші можна зробити надцять сайтів для музеїв, яким є що сказати і показати. Які такі цінні проекти є в арсеналі Чуєвої? А у Литвинець? Дєвчонки! А давайте всі в один день станемо членами ІКОМ, здамо внески і будемо стрибати від радості, що крім наших внесків ІКОМ отримали грант на 60 тисяч! Коли ми вже почнемо думати головою? Нам регочуть в очі, а ми либимось як...

И вечный бой! Покой нам только снится

 (О. Блок. На полі Куліковому”)

Прохолодний початок вересня просто мусив виплеснути щось для розігріву. Ну і дочекалися. Разом із дощем на голови допитливих музейників полився бруд звинувачень у якихось махінаціях (ще можна багато синонімів приводити) та образ на привласнення суспільного значення, непогодження з кимось і так далі. Прикро, що такі палкі дискусії виникають на порожньому місці та персоніфікуються у вигляді звинувачень та образ. Для діалогу це неприпустимо, звісно, якщо це діалог і він потрібний.

Як не дивно, предметом такого галасу, що здійнявся на приватній сторінці стала, підтримка Фондом Ріната Ахметова створення сайту Українського національного комітету ІСОМ, точніше його дефініція, а може бюджет, а може особиста неприязнь, а може... Перший спеціалізований веб-ресурс для музейних фахівців України тому і перший, що його в такому форматі вперше створює музейна спільнота, об’єднана в ІСОМ. Ось і все. Це жодним чином не зачіпає значення ЄДИНОГО загальномузейного інформаційного проекту яким є "Музейний простір", якому ми вдячні за довгі роки перебування на передньому краї боротьби за права музейників. Не треба, на мою думку, впадати в істерику і від того, що щось може бути "закритим”. Вхід відкриється для тих, хто зареєструється, якщо звісно захоче це зробити.

Вже неодноразово чув нав’язливу думку: "а навіщо нам сайт, коли все можна дізнатися на російському ресурсі?”. Дуже дивно це чути від українських музейних фахівців і навколомузейних "спеціалістів”. Відповідь може бути однозначною – Український національний комітет ІСОМ повинен мати свій веб-ресурс та доносити свою думку щодо питань, які хвилюють музейну спільноту, бути майданчиком для професійних дискусій.

Рішення щодо створення сайту приймалося відкрито та прозоро на засіданні президії ІСОМ 6 березня 2013 року, і тоді ж було вирішено звернутися до Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України”. Принагідно хочу подякувати Фонд за ту підтримку, яку він надає музеям та музейним співробітникам та Українському національному комітету ІСОМ. Сподіваюся, що приватна емоційна сварка, в якій на жаль активну участь взяли й члени ІСОМ, жодним чином не вплине на подальший розвиток взаємовідносин між нашими організаціями.

На щастя статут ІСОМ не вимагає стовідсоткової підтримки всіма членами організації або її віце-президентами тих чи інших ініціатив. Час для звіту як президента ІСОМ, так і президії визначений також – це конференція. Тож постійні звинувачення в тому, що комусь не щось доповіли і з кимось не порадилися вважаю безпідставними. Дійсно, незнання породжує плітки, і дуже прикро, що пліткарі легко знаходяться в нашому ж середовищі, причому для деяких з них важливе не стільки хвилювання за справу, скільки сам процес "боротьби”. Це їхнє право, а "караван між тим іде”.

Насправді процедура збирати членів президії ІСОМ для проведення засідань виявилася дуже важкою. І це не дивно, адже всі ми отримуємо заробітну плату займаючись іншими важливими справами, тож і спілкуємося головним чином або телефоном, або електронною поштою. На платформі сайту це стане робити легше і робота стане більш ефективною. Нещодавно один із віце-президентів комітету звинуватив мене в тому, що в організації відсутній прогрес в комунікації між членами президії і все відбувається так само, як і у попередні роки, тобто, на думку колеги, "нічого не робиться”. Мушу не погодитися із таким твердженням. І раніше, хоча й повільно, але справа рухалася, а тепер національний комітет має певні досягнення, які скоріш за все і непокоять декого. За пропозицією, яку я отримав, ми маємо скласти свої повноваження та обрати новий склад президії. Це питання може бути обговорене на щорічній конференції і поставлене на голосування. Я впевнений, що переважна більшість членів президії готова відкрито і відверто звітувати про свою роботу та піти на дочасні вибори.

Сумно, що такі емоції порожньо були витрачені на питання, яке, на мій погляд, не заслуговує такого швидкого жовтого реагування. Нещодавно Міністерство культури України засумнівалося в тому, що в музеях та заповідниках займаються наукою. Вже понад рік в застінках міністерства томиться проект Концепції розвитку музейної справи. Вже 22 роки народжується інструкція з обліку. Вже... Такого "вже” можна назбирати до нестями. І музейні ради, і експертні групи і так далі... Тільки дискусій навколо цього чомусь нечутно. Воно і не дивно – сайт ІСОМ важливіше.

Сергій Лаєвський,
Президент Українського комітету ІСОМ


Шановний пане Президенте!

До Вас звертається «один з віце-президентів ІСОМу» Остапова Світлана Іванівна. Мені не зовсім зрозуміле Ваше зневажливе ставлення до моєї особистої думки та права на отримання інформації, а також дуже прикро, що Ви так некоректно інтерпретували для широкого музейного загалу нашу приватну телефонну розмову. Я собі цього не дозволила (хоч жінка – я, і більше схильна до впливу емоцій). Але це таке… лишається на Вашій совісті. На цьому особисте закінчується.

А ось відповіді по суті на своє запитання я так і не отримала, ані від Вас, ані від пані Литвинець - з чого роблю висновок, що є наміри продовжити практику прийняття кулуарних рішень на тій підставі, що «На щастя статут ІСОМ не вимагає стовідсоткової підтримки всіма членами організації або її віце-президентами тих чи інших ініціатив».

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про сто відсотків? Мова навіть не про членів організації – більшість президії не бачила в очі того проекту, який, як виявилось, всім нам конче потрібний і гарантує покращання всього, не мала уявлення й про його бюджет – про це свідчать телефонні розмови з колегами. А я (знов нагадую) не була навіть ознайомлена з протоколом засідання від 6 березня, хоч на Вашу думку це не є суттєвим порушенням регламенту.

Отже цікава у вас виходить організація! Скільки зверталась с проханням оприлюднити кінцеву версію річного плану, розподілити обов’язки між членами президії, налагодити комунікацію хоча б електронною поштою, зібратися (з березня) для вирішення гострих поточних питань - все виявилось неможливим. Дякувати Богу, хоч караван іде.

Але мушу Вас трохи розчарувати – на мій погляд, організація, яку Ви так старанно будуєте, суттєво відрізняється від справжнього ІСОМ, який був заснований на зовсім інших засадах – прозорості, відкритості, дієвій комунікації та творчій співпраці усіх його членів, які в цьому зацікавлені. Як і раніш я покладаю великі надії саме на такий ІСОМ України – єдину громадську організацію, що об’єднує музейників нашої держави, бо на даному етапі вона має велике значення та потенціал, в першу чергу, для наших внутрішніх потреб, і саме тому треба долучати до обговорення, співпраці якомога більше її членів, оперативно надавати інформацію, цікавитись їх думкою і на цих засадах планувати та здійснювати свою діяльність, що я й намагаюсь робити, долаючи штучну ізоляцію та обструкцію відомих Вам членів президії.

Я дійсно впевнена, що коли людина свідомо поклала на себе якісь громадські обов’язки, вона повинна їх виконувати, якщо немає часу чи змоги – відмовся від цього навантаження, знайдуться інші, кому це буде цікаво та по силах. І в тому нема ніякого сорому.

Як вже зрозуміло, є нагальна проблема зібратися президією, обговорити всі ці питання та призначити дату загальних річних зборів організації.

Отже, робимо висновки і працюємо далі.

Світлана Остапова — директор Музею, віце-президент ІСОМ

http://prostir.museum/ua/post/30991

Вимушений коментар:

Чесно кажучи, наша команда давно не звертає уваги на отруйні "клубки друзів", у які перетворилися Музейна рада Мінкульту, якась рада при Комітеті з культури парламенту, ІСОМ, УАМ, УЦРМС ще якісь кишенькові контори... Не дуже ми запам'ятовуємо міністрів культури і   заступників, до відставок яких долучилися. Так, ми дійсно зуміли підтримати колективи десятків музеїв у скрутну для них хвилину. І навпаки - допомагали очищати музейне середовище від випадкових людей. Всі зацікавлені про це знають. Якщо виникає проблема, ми намагаємося її вирішити, допомогти гарним людям.
Однак, пройшовши безліч, часто ризикованих інформаційних кампаній, ми жодного разу не відчули НІЯКОЇ підтримки Музейної ради Мінкульту чи Українського комітету ІСОМ! Чим займаються члени і керівники цих органів, ми зрозуміти не могли.
Виявляються, ділять гроші сумнівного походження, виділені на не дуже зрозумілі цілі! Погоджуюсь з нашою авторкою - треба мати особливий рівень цинізму, аби щодня спостерігаючи хронічне безгрошів'я українських музеїв, писати заявки на створення сайту за 8000 доларів, не маючи елементарної клепки, щоб переробити і наповнити існуючий! Це вже щось хворобливе...
Говорити про елементарні поняття, наприклад, совість, з цією публікою марно.
Погоджуюсь - Український комітет ІСОМ треба рішуче очистити! І зробити це повинні самі члени цієї поважної у світі (і ганебної у нас) організації. Можливо, керівництву Мінкульту час вийти з ролі стороннього спостерігача і ввічливо щось пояснити членам цієї організації, більшість з яких, (о диво!) одночасно є директорами ДЕРЖАВНИХ музеїв! У цьому випадку, будучи людьми державними, харчуючись з державного бюджету України, вони свідомо, чи через недосвіченість, дискредитують всю державу. Що неприпустимо!
Ми просто хочемо поцікавитися позицією засновника Фонду "Розвиток України" Р.Ахметова.

Засновнику Фонду "Розвиток України" Ахметову Р.Л.

Шановний Рінате Леонідовичу!
Дякуємо за Вашу постійну підтримку культурологічних проектів взагалі і у музейній сфері зокрема! Зичимо успіхів і нових ідей!
Однак, змушені звернути Вашу увагу на деякі не дуже коректні дії деяких співробітників Вашого фонду, що викликали певне нерозуміння, навіть обурення музейної спільноти. В подальшому можуть призвести до значних іміджевих втрат на міжнародній арені як для Ваших структур, так і України. Мова йде про створення сайту Українського комітету ІСОМ.
Справа в тому, що представництво цієї поважної у світі структури, вже давно має власний сайт. Але, через деяку нефаховість нинішнього керівництва представництва, не спроможне його реконструювати і ним керувати. Якимось чином ці люди змогли переконати співробітників Вашого Фонду у необхідності створення нового ресурсу. До честі Фонду він перейнявся проблемою, виділивши аж занадто велику, на переконання співробітників державних музеїв, суму. Чи не закладено у цьому випадку певну корупційну міну, яка у майбутньому може спричинити великі іміджеві втрати?
У спеціалізованій пресі вже почалося жваве обговорення питання, зазначається, що при такому масштабному підході Вашого Фонду, десь за півроку, можна було б вивести в інтернет, шляхом створення сайтів-візитівок, ВСІ державні музеї України, у тому числі районні і сільські, які потерпають найбільше! Нині сайти мають лише 130 музейних закладів з 5000 існуючих!!! Державних - 600.
Просили б пояснити такі дії Вашого менеджменту і радимо більш обачливо обирати об'єкти для таких масштабних культурологічних пожертв!
З повагою,
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
Категория: Планета | Добавил: defaultNick (09.09.2013)
Просмотров: 548 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]